Огляд PRAGMATA і технологій NVIDIA. Місячна пригода

Матеріал підготовано за підтримки ASUS та NVIDIA

Компанія Capcom продовжує радувати яскравими ігровими хітами. Нещодавно ми протистояли мутантам і зомбі в напруженому бойовику Resident Evil Requiem, а тепер японські розробники відправляють нас у фантастичну пригоду Pragmata, події якої відбуваються на місячній базі. Це нова самостійна історія, не пов’язана з іншими відомими франшизами. І це вдалий експеримент як для компанії, так і для гравців. Pragmata одночасно стала ковтком свіжого повітря і приємною фантастичною пригодою в дусі старих ігор. Також це дуже красива і технологічна гра, яка потішить власників сучасних ПК і потужних відеокарт GeForce RTX 50‑ї серії. Гра вийшла з підтримкою трасування променів і трасування шляху разом з технологією масштабування DLSS 4 і Multi Frame Generation. Також є можливість активувати надсучасну модель DLSS 4.5 через драйвер в застосунку NVIDIA App.

У цьому огляді поговоримо про сюжет, ігровий процес і ті особливості гри, що приваблюють аудиторію. Приділимо увагу графіці та технічним нюансам рушія. Подивимося, як різні варіанти трасування, DLSS та інші технології NVIDIA впливають на якість зображення та загальну продуктивність.

Pragmata

Космонавт Г’ю разом зі спеціальною командою прибуває на велику місячну станцію, щоб з’ясувати причини збою, внаслідок якого зник зв’язок з об’єктом. Ця велика футуристична споруда збудована навколо величезного 3D-принтера, який за допомогою спеціального волокна може створювати практично що завгодно. Відповідно до традицій жанру, космонавтів на станції ніхто не зустрічає — навколо безлад і хаос, але людей немає.

Дослідницька місія швидко стикається з несподіваною подією. Місячний землетрус призводить до розгерметизації та руйнувань, внаслідок чого всі гинуть. Виживає тільки Г’ю, скафандр якого ремонтує дивна дівчинка-андроїд. Але також тут багато інших роботів, які керуються місцевим ШІ, налаштованим суворо агресивно до чужих відвідувачів. Віртуальний охоронець сприймає космонавта як порушника і намагається його знищити.

Г’ю та дівчинка, яка згодом отримає ім’я Діана, стають випадковими напарниками. Чоловік може використовувати різну зброю, а маленький андроїд зламує захисні системи, вимикаючи щити та відкриваючи вразливі місця механічних супротивників. Разом вони намагаються зв’язатися із Землею та якось врятуватися з цього дивного місця. Сама Діана мало що може пояснити, тому що довгий час була вимкнена і тепер сприймає те, що відбувається, з подивом.

Незвичайне поєднання героїв, історія їхніх стосунків та геймплейний симбіоз є потужним фундаментом для розвитку гри. Образ милої дівчинки дисонує із загальними фантастичними декораціями, де бродять розлючені роботи. Діана завжди сидить на спині Г’ю, використовуючи спеціальні опори на скафандрі. Вони часто ведуть діалоги та коментують те, що відбувається. Діана поводиться як дитина, що пізнає світ, і радіє простим дрібницям на кшталт гірки або телевізора з мультиками. І загалом тут трапляються прості, але зворушливі моменти, наприклад, коли дівчинка дарує своєму великому опікуну малюнок. Гра ставить Г’ю в положення батька, але без драматичного надриву. І поступово вибудовується чіткий зв’язок і відчуття прихильності між героями.

Екшен у грі побудований на поєднанні здібностей цих героїв. Г’ю бігає, стрибає, ухиляється та стріляє у ворогів. Дівчинка є інструментом для злому електронних пристроїв та різних систем. Стрілянина тут поєднується з мінігрою для злому. У режимі прицілювання ви викликаєте функцію злому і на квадратному полі швидко вибудовуєте маршрут по активних точках. У результаті робот на деякий час відкриває якісь щитки, оголюючи вразливі місця, що дає час на кілька ефективних пострілів. І це, на диво, грається дуже жваво і напружено. Доводиться постійно поєднувати злом і стрільбу, ловити ідеальний момент для пострілу і не забувати ухилятися. 

Сам злом вимагає швидкої реакції та певної тактики, адже на полі можуть бути зони з різними ефектами та бар’єри. Поєднання додаткових ефектів дозволяє здійснювати більш потужний злом, впливати на групу роботів, уповільнювати їх або оглушувати. Чим складніше супротивник — тим більше таких зломів потрібно здійснити. А оскільки роботи рухаються і завжди намагаються атакувати, то вікно можливостей для ваших дій може бути дуже коротким. Також потрібна певна тактика, правильний розподіл ефектів і своєчасні добивання та масові перезавантаження, які відкриваються після прокачування героїв.

У Г’ю чотири слоти для зброї та гаджетів. Це базовий пістолет зі слабкою ефективністю та нескінченними боєприпасами, плюс дві комірки для незвичайної та потужнішої зброї з малим боєзапасом — наприклад, енергетичний аналог «дробовика» або рельсотрон. Також можна використовувати пристрій для створення голограм-клонів, щоб відвернути увагу супротивника.

Вороги поділяються на людиноподібних роботів, які завдають шкоди зблизька, та на літаючих дронів, які завдають шкоди на відстані. Поступово з’являються нові різновиди супротивників, включно з різними великими істотами. А наприкінці кожного рівня на нас чекає обов’язкова сутичка з якимось мегароботом.

Найбільш яскравим босом є величезна істота на локації, що повторює Таймс-сквер. Це епічна масштабна битва з нальотом японського гігантизму. Зрівнятися з цим босом може хіба що фінальний супротивник. Кожна така битва розвивається в кілька етапів, іноді навіть змінюється оточення, що вимагає швидко реагувати на зміну ситуації та адаптуватися.

Але загалом гра запам’ятовується переважно невеликими закритими локаціями. Навіть просторі, на перший погляд, рівні насправді виявляються тіснішими, ніж очікуєш. Кожен рівень поділений на кілька сегментів, які нагадують невеликий лабіринт із коридорів. І тут скрізь є якісь відгалуження та секрети, які не обов’язкові, але їх вивчення дає додаткові ресурси для прокачування.

Збереження можливе після повернення до сховища. Точки повернення присутні не тільки на початку і в кінці рівня, але й у деяких інших місцях. У сховищі доступне прокачування, є зміна костюмів та різні розваги для Діани. Усі зібрані ресурси та очки конвертуються в посилення та нові здібності — від прямих апгрейдів для зброї та смужки життя до нових ефектів для злому.

У грі є відчутна прогресія, але й складність ворогів зростає. Тому битви не втрачають напруги та динаміки аж до самого фіналу. Хоча місцями гра тисне своїми невеликими локаціями. Тут присутній бектрекінг, якщо ви вирішите зібрати всі предмети на локаціях. При цьому вороги відроджуються, і доводиться заново всіх знищувати, але прокачування це значно спрощує. З різноманітністю ворогів не все гаразд — з якогось моменту гра не може нічим здивувати. Навіть сильні вороги демонструють стандартні патерни поведінки та не вимагають нової тактики. Але гра не затягнута, проходиться на одному диханні, і дрібні нарікання навіть важко записати в недоліки.

Графіка та технології NVIDIA

Гра використовує останню версію рушія RE Engine, який ми вже мали змогу побачити в Resident Evil Requiem. Він радує якісною графікою та підтримкою передових технологій NVIDIA. Гра може використовувати два типи трасування — Ray Tracing та Path Tracing. Підтримується апскейлінг DLSS 4 на базі ШІ-моделі Transfomer, яка демонструє найкращу якість побудови динамічної картинки на тлі інших технологій такого типу. А через налаштування NVIDIA App можна активувати новішу версію DLSS 4.5 з оновленою моделлю Transfomer 2.0. Для прискорення продуктивності доступна технологія NVIDIA Multi Frame Generation.

Доступно кілька режимів масштабування DLSS — від Quality до Ultra Performance. Також є DLAA, що спирається на алгоритми DLSS, але працює з повним кадром у нативному форматі, забезпечуючи найкращу якість згладжування. Для прикладу подивимося на зображення в нативному 4K (згладжування TAA+FXAA) і в 4K з DLSS Quality. Трасування в цьому прикладі вимкнено.

Об’єкти мають рівніші та плавні краї з DLSS. В кадрі з TAA центральна конструкція з екранами та чорними «бурульками» розпадається на пікселі, чого немає с DLSS. Також більш правильні контури мають вивіски, решітки та всі дрібні конструкції. Але з DLSS різкість текстур на героях та на землі біля них дещо погіршується. З іншого боку, з TAA помітний ефект «зернистих» тіней на землі та на персонажах, що усуває DLSS.

Тепер розглянемо, як на гру впливає трасування. Ця технологія використовується для розрахунку більш точних віддзеркалень та непрямого освітлення. Трасування шляху (Ray Tracing) працює з певними компромісами, а найкращу якість непрямого освітлення та віддзеркалень забезпечить трасування шляху (Path Tracing).

Другий варіант автоматично використовує технологію Ray Reconstruction для якіснішого шумозаглушення та кращого опрацювання дрібних деталей. Тому трасування шляху працює тільки на відеокартах GeForce RTX. Також активація трасування шляху автоматично вмикає багатокадрову генерацію MFG — за замовчуванням це режим 2X (один додатковий кадр), але ви також можете активувати 3X та 4X.

Нижче розглянемо кілька прикладів того, як виглядає гра при звичайній графіці з растеризацією, з трасуванням променів і з трасуванням шляху. Тут скрізь використовувався апскейлінг DLSS Quality.

Фантастична стилістика передбачає особливий хай-тек дизайн, велику кількість металевих і блискучих поверхонь. Увімкнення будь-якого варіанту трасування помітно впливає на такі поверхні, на відблиски та затінення. Залежно від освітлення деякі сцени можуть виглядати зовсім по-різному.

У наведеному прикладі трасування змінює загальне затінення, додає віддзеркалень на навколишні стіни та поверхні. І самі ці поверхні з трасуванням сприймаються по-новому. 

Звичайне трасування променів слабо впливає на явні поверхні з дзеркальною поверхнею (скло та калюжі), проте покращує або додає відблиски та віддзеркалення на всі інші поверхні, що можуть відбивати світло. Трасування шляху додає до цього деталізовані віддзеркалення та тіні.

Деталізація віддзеркалень великих об’єктів при трасуванні променів краща, ніж звичайні відбитки при растеризації, але трасування шляху виводить їх на якісно інший рівень.

На великих локаціях вплив трасування променів може бути не настільки очевидним, але воно покращує сприйняття освітлення у сценах із безліччю джерел світла та блискучих поверхонь.

Трасування променів дає найкраще відчуття спрямованого світла, яке впливає на все оточення. А віддзеркалення на деяких поверхнях вражають своєю деталізацією.

ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC в Pragmata

У тестуванні різних режимів DLSS нам допоможе відеокарта ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC. Це топова модель на базі продуктивного графічного процесора GB203 у поєднанні з 16 ГБ пам’яті GDDR7. Відеокарта охолоджується великим кулером із трьома вентиляторами. Довжина відеокарти 36 см, а товщина 3,8 слота.

Детальніше про ASUS ROG Astral можна дізнатися з окремого огляду.

Характеристики ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC Edition:

Тестування проводилося на такій системі:

• процесор: AMD Ryzen 7 7800X3D;
• материнська плата: ASUS ROG X670E Crosshair Hero (UEFI 2604);
• відеокарта: ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC Edition;
• система охолодження: Chieftec Iceberg CLC-360-RGB;
• пам’ять: Kingston Fury KF560C36BBEK2-32;
• накопичувач №1: Kingston KC3000 1TB (NVMe PCIe 4.0);
• накопичувач №2: Kingston NV3 2TB (NVMe PCIe 4.0);
• корпус: Lian Li Lancool 216;
• блок живлення: ASUS ROG-THOR-1200P3-GAMING;
• операційна система: Windows 11 Pro (25H2);
• драйвер відеокарти: GeForce 596.21.

Тестування проводилося на великий локації, що відтворює Нью-Йорк. Порівняємо продуктивність без променів із TAA зі звичайним трасуванням променів та із трасуванням шляху за умови одночасного використання DLSS. Базові налаштування максимальні, але вимкнуто ефект розмиття в русі.

GeForce RTX 5080 демонструє дуже високі результати в 1440p без променів та при ввімкненому трасуванню променів. Активація трасування шляху вже сильно б’є по fps — падіння продуктивності у 2,4 раза відносно простішого трасування. Проте GeForce RTX 5080 має потенціал навіть для такого режиму, а с генерацією кадрів це взагалі не проблема. Загалом зрозуміло, що комфортно грати в 1440p можливо і на простіших відеокартах.

У роздільній здатності 4K відеокарта GeForce RTX 5080 демонструє гарні показники продуктивності із простою графікою та в режимі, що поєднує трасуванням променів та DLSS Quality. А ось активація трасування шляху вимагатиме швидкого режиму масштабування DLSS Performance. Також не забуваймо про генерацію кадрів. Технологія Multi Frame Generation забезпечить потужний стрибок fps з самим якісним режимом трасування та з якісними режимами масштабування DLSS.

У підсумку

PRAGMATA — оригінальний та незвичайний екшен у фантастичному стилі. Гра пропонує унікальне поєднання стрільби зі швидкими мінііграми для електронного злому. Це виглядає не тільки свіжо, але й створює свою особливу динаміку. Розгалужена система прокачування, різні додаткові активності та збір ресурсів роблять пригоду більш насиченою та глибокою. Також це історія в дусі «батько захищає доньку» в контексті взаємодії людини та штучного інтелекту. І все це проходиться на одному диханні, викликаючи багато позитивних емоцій.

Гра тішить передовою технологічною графікою з підтримкою трасування променів і трасування шляху. Другий варіант забезпечує серйозні поліпшення в освітленні та деталізації віддзеркалень.. І це добре відчувається у фантастичних декораціях, де навколо багато блискучих поверхонь і джерел світла. Якщо в темній Resident Evil Requiem трасування шляху не завжди могло проявити себе, то тут його увімкнення виправдане на всі сто відсотків. За наявності потужної відеокарти обов’язково зверніть увагу на цю опцію, якщо хочете отримати максимум візуальних вражень від гри. Апскейлінг NVIDIA DLSS та багатокадрова генерація кадрів MFG забезпечать комфортну продуктивність у такому режимі для відеокарт GeForce RTX 50‑ї серії. А якщо ви щасливий власник GeForce RTX 5080, на кшталт вищезгаданої ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC, то зможете грати в 4K з максимальними налаштуваннями графіки.