Огляд та тестування відеокарти ASUS ROG Astral GeForce RTX 5080 OC Edition. Порівняння з GeForce RTX 4090 та GeForce RTX 4080 Super

Відеокарти ASUS серії Matrix, а також Poseidon та Mars, свого часу гарно доповнювали материнські плати «червоної» лінійки ROG та мали розширені можливості по моніторингу та розгону графічного адаптера. Згодом акцент виробника змістився у бік простіших продуктів Strix, які були позбавлені додаткової функціональності, хоча у плані характеристик вони відповідали флагманському рівню. У минулому поколінні відеокарт компанія нарешті відродила забуту серію Matrix, хоча й не надовго, та з виходом карт GeForce RTX 50 представила нову топову лінійку під назвою Astral, з одним із представників якої ми й познайомимося.

ASUS ROG-ASTRAL-RTX5080-O16G-GAMING

Відеокарта постачається у великій темній довгастій коробці, яка ніяк не відрізняється від інших паковань сучасних продуктів ROG. Оформлення стандартне: на лицевій стороні зображено пристрій, на зворотному боці вказані особливості та характеристики графічного адаптера.

Наш екземпляр виявився семплом, тож не дивно, що в комплекті постачання присутні лише документація та стійка-викрутка, а все інше, включно з перехідником живлення, стяжкою-липучкою, лінійкою, магнітною наліпкою та кейкапом у вигляді відеокарти було десь загублено попередніми тестувальниками.

В цьому поколінні відеокарт компанія ASUS продовжує відходити від агресивних рис у дизайні, акцентуючи на монументальності. Масивна конструкція зі сріблясто-графітовим забарвленням відразу привертає увагу та дає зрозуміти, що перед нами представник флагманської серії. Якщо карти TUF Gaming виглядають простіше, а ROG Strix веселіше, то тут все зроблено строго та елегантно, хоча й про RGB-підсвічування не забули.

Карта має розміри 348×135×76 мм при вазі майже 3 кг та без додаткової підставки її краще не використовувати, але комплектна, на жаль, не підходить для більшості корпусів. Графічний адаптер займає майже чотири слоти і якщо шасі не підтримує материнські плати формату XL-ATX (або не має достатньо знизу місця), то про використання фірмової стійки можна забути — тут доведеться імпровізувати або шукати якусь іншу підставку. Задня металева пластина, яка несе захисну та охолоджувальну функцію, повністю накриває друковану плату та плавно переходить у раму на лицевій стороні відеокарти, в яку укладено кожух системи охолодження. Виглядає незвично, але саме це підкреслює новітність серії.

Для під’єднання моніторів передбачено три роз’єми DisplayPort 2.1b та два HDMI 2.1b, чого вистачить на будь-який випадок. Попри товщину карти, монтажна планка розрахована лише на два слоти. На внутрішньому торці присутні отвори з різьбою для встановлення додаткового приладдя на кшталт ручок чи стійок. Як бачимо, у профіль графічний адаптер позбавлений заокруглень кутів та зайвих деталей.

Система охолодження має у своєму активі чотири 105-мм вентилятори Axial-tech, що можна назвати справжнім рекордом для сучасних карт. Вони виконані з сьома лопатями, які об’єднані кільцем на кінцях, та при роботі на малих обертах помітно шелестять. Також під навантаженням в іграх рівень шуму від них доволі високий і четвертий вентилятор, якій розміщено на задній стороні відеокарти, тут явно зайвий. Габарити радіатора дозволили б від нього відмовитися та зменшити агресивність алгоритму системи охолодження, але виробник вирішив інакше. Для тих, кому тиша важливіша, ніж продуктивність, передбачений режим Q Mode, який зменшує швидкість вентиляторів майже у двічі, але й швидкодія карти тоді дорівнює звичайним моделям GeForce RTX 5080.

За необхідністю кожух можна зняти та очистити вентилятори від пилу. Він, до речі, металевий, крім центральної пластикової частини, та важить майже як звичайна відеокарта.

Радіатор виконано з одного масиву алюмінієвих пластин, пофарбованих у чорний колір, які пронизують вісім теплових трубок. Тепло від чипа передається через випарну камеру.

Живлення графічного адаптера здійснюється через роз’єм 12V2x6, поруч з яким розташовано два 4‑контактні конектори для під’єднання вентиляторів, захищених від попадання пилу гумовими ковпачками. Біля них встановлений перемикач режиму роботи відеокарти: тихий або продуктивний.

Графічний процесор GB203 працює на частоті 2295 МГц та може автоматично прискорюватися до 2760 МГц, але після встановлення фірмового застосунку GPU Tweak III цей показник можна збільшити до 2790 МГц. Утиліта також може проводити моніторинг температури головних компонентів на платі відеокарти, керувати обертами вентиляторів, здійснити розгін та з її допомогою можна контролювати стан роз’єму живлення. З відеопам’яттю чип взаємодіє через 256-бітову шину, а її обсяг складає 16 Гбайт. Функціонує пам’ять зі швидкістю 30 ГТ/с. В продуктивному режимі ліміт потужності стоїть на максимумі та дорівнює 400 Вт, і збільшити його вже не можна.

В іграх частота була значно більшою та дорівнювала, наприклад, 2925 МГц в Avatar: Frontiers of Pandora, 2917–2932 МГц в Cyberpunk 2077, 2940 МГц в Assassin’s Creed Mirage та 2947 МГц в The Last of Us.

GPU нагрівався до 64,4 градуса, а пам’ять — до 66 °C при 22 градусах у приміщенні та з відкритим корпусом ПК. Швидкість вентиляторів сягала 1700 об/хв, а рівень шуму був 44,8 дБ(А) на відстані 35 см від графічного адаптера, що доволі багато, як для топової карти у своєму класі.

Якщо обрати «тихий» профіль роботи відеокарти, в неї зменшується ліміт потужності до стандартних 360 Вт, тоді як частотні характеристики залишаються ті ж самі.

У такому разі частота в Avatar: Frontiers of Pandora дорівнювала 2827–2865 МГц, в Assassin’s Creed Mirage — 2902–2910 МГц, в Cyberpunk 2077 була на рівні 2872–2917 МГц, а в The Last of Us доходила до 2917–2925 МГц.

Карта дійсно стала тихою завдяки зменшенню швидкості вентиляторів до 850 об/хв, але при цьому зросла температура графічного ядра до 70,4 °C та пам’яті до 72 °C, а рівень шуму не перевищував 33,4 дБ(А).

Попри й так непогані характеристики графічного адаптера, його вдалося трошки розігнати на 350 МГц за чипом, при цьому пам’ять стабільно працювала зі швидкістю 34 ГТ/с.

Тепер частота ядра доходила до 3187–3210 МГц в Avatar: Frontiers of Pandora, до 3255–3270 МГц в Assassin’s Creed Mirage, до 3247–3277 МГц в Cyberpunk 2077 та до 3277–3285 МГц в The Last of Us.

Температури чипа та пам’яті залишилися без змін, а ось швидкість вентиляторів збільшилася до 1735 об/хв, як і рівень шуму до 45,6 дБ(А).