Огляд бездротової ігрової миші Razer DeathAdder V4 Pro

Хай там як, бренд Razer в першу чергу асоціюється з ігровими мишами. А серед них ергономічна DeathAdder є найпопулярнішою — понад 20 мільйонів екземплярів продано у трьох перших поколіннях. Декілька років тому виробник зробив радикальний рух і відмовився від фірмової форми корпусу на користь більш «безпечної» і це спрацювало — разом з вдалим оснащенням нова форма принесла різним версіям DeathAdder V3 справедливу популярність на ринку. І ось четверте покоління.

На офіційному сайті Razer обіцяє, дослівно, «найбільший технологічний стрибок за десятиліття». Одночасно, ззовні миша навіть не змінила дизайн корпусу. Тож що відбувається? У Intel довго була стратегія розвитку процесорів під назвою tick-tock, коли в одному поколінні покращується архітектура, а в наступному — технічний процес. Видно, Razer взяла на озброєння аналогічну методику щодо своїх мишей, тому на цей раз всі зміни знаходяться всередині. Легша конструкція, новий сенсор Focus Pro 45K, оптичне колесо прокрутки, нативні 8000 Гц, покращена міцність корпусу та рекордна автономність при стандартних налаштуваннях. А також нові програмні функції в Synapse 4, які обіцяють конкурентну перевагу через налаштування, а не чисті «залізні» специфікації. І під це знов виросла ціна: в Україні це 9999 грн проти 7999 грн за V3 Pro.

Специфікації

Комплект постачання

Вже декілька років Razer традиційно міксує презентацію своїх флагманських продуктів між гламуром та екологією. Тож DeathAdder V4 Pro приходить у картонній упаковці з характерним чорно-зеленим брендингом та якісною поліграфією, але без використання пластику чи інших витребеньок, які б шкодили навколишньому середовищу.

Комплектація крім миші містить:

• бездротовий донгл HyperSpeed Wireless Gen‑2;
• USB‑A на USB‑C кабель;
• набір накладок для хвату;
• інформаційний посібник;
• наліпки Razer (зелені, бо продукт не підтримує Chroma).

Дизайн

Як вже сказано вище, Razer DeathAdder V4 Pro зберігає точну форму V3 Pro — велику правосторонню ергономіку розмірами 128×68×44 мм. Це свідомий вибір, адже форма V3 вже була відходом від класичної розкльошеної конструкції старих DeathAdder першого та другого поколінь на користь «безпечнішого» профілю в стилі Zowie EC, коли миша має не тільки ергономічну форму для правші, але й помітний нахил праворуч (тобто, права кнопка в профіль знаходиться нижче лівої). Нагадаємо: «безпечними», тобто safe іменують форми мишей, що мають підходити максимальній кількості користувачів. Через це, об’єктивно, вся вистраждана у 2000‑х красивенна фірмова ергономіка відступає і продукти абсолютно різних компаній стають різко більш схожими один на одного. Втім, це логічно, адже всі вирішують одну й ту саму ергономічну проблему й анатомія людини є тут константою. Тож, у Razer ще тоді все вийшло і результат — винятковий комфорт для середніх та великих рук з palm- або claw-хватом. Тільки власники маленьких рук можуть знайти DeathAdder V3 та V4 громіздкою.

Найпомітніша одразу зміна — нове покриття. Замість злегка текстурованої поверхні V3 Pro, нова модель має гладке, наче «шовковисте» покриття. Суб’єктивно воно забезпечує чудове зчеплення. Також, Razer передбачливо включає накладки для тих, кому потрібна додаткова текстура.

Зі старту Razer пропонує дві версії кольорового рішення, миша разом з дротом та донглом можуть бути або білими, або чорними. До нас на тест для різноманітності попала саме біла миша, хоча для бренда характернішим є саме чорний колір пристроїв. Цікаво, що біла версія важить на 1 грам більше.

І тут ми приходимо до наступного важливого показника, що відрізняє V4 Pro від попередника. Чорна миша важить 56 грамів, біла — 57 грамів. У попередника було 63 грами, що за нинішніми мірками перегонів надлегкості вже не попадає навіть в категорію ultralight. Після огляду тюнинг-набіру PMM Zen 8K для Razer Viper V3 Pro вже важко здивуватися рівнем 56–57 грамів, але для масового продукту таких габаритів, без компромісів зі структурою корпусу та новітніми компонентами це непоганий рівень. Хоча й не рекордний. Власне, структурна цілісність вражає — нова модель одночасно легша та практично позбавлена прогинів і звуків навіть при сильному стисканні завдяки повністю переробленому ендоскелету. На всьому іншому жорстко економили. Наприклад, немає ніякого підсвічування, крім єдиного світлодіода статусу — Razer Chroma принесли в жертву облегшенню. Так само немає, скажімо, сумісності зі станцією підзарядки Razer Mouse Dock Pro.

Оптичні перемикачі основних кнопок Gen‑4 технічно бездоганні — швидкі, чіткі, та заявлено на 12% легші по зусиллю натискання за попереднє покоління. Колесо прокрутки тепер зроблено оптичним замість механічного енкодера V3 Pro. Вийшло міцне, тихе коліщатко з чіткими тактильними кроками для точного перемикання зброї.

Бічні кнопки тепер зроблені як дві окремі товщі клавіші замість однієї панелі-гойдалки. Це полегшує їхнє знаходження та точне натискання в напружені моменти.

Знизу знаходяться звичні для останніх продуктів Razer PTFE-ніжки великого формату. Ще одна розміщена по центру навколо сенсору. Крім ніжок, знизу тільки кнопка on/off та перемикання DPI, ну й лазерне гравіювання з інформацією про мишу. Присутність там кнопки є спірною серед гравців, але Razer зробили свій вибір на основі опитувань професійних кіберспортсменів. Звісно, її призначення можна переналаштувати через Synapse, але от якусь додаткову кнопку зверху не додали на користь економії ваги. Тож, якщо не на нижню — цю функцію доведеться вішати або на одну з двох бокових кнопок, або на натискання коліщатка.

Разом з мишею постачається новий півсферичний 8000 Гц донгл HyperSpeed Gen‑2 для бездротового зв’язку. Він має вагу 45 г та оснащений трьома LED-індикаторами, для кожного з яких можна обрати один з п’яти показників для виводу (заряд, DPI й т.п.).

Вага та форма роблять новий донгл більш логічним доповненням на столі, ніж попередник, який був надто легкий, щоб створювати спротив дроту і тому часто лежав не рівно.

Дріт з роз’ємами USB‑C та USB‑A є стандартним для Razer останніх років. Він має довжину близько 2 метрів та якісне обплетення. У білій версії миші кабель, відповідно, білого кольору.

Внутрішня будова

Розбирання відбувається стандартним чином: зняти ніжки, відкрутити п’ять маленьких гвинтиків, обережно роз’єднати половинки корпусу. Всередині бачимо конструкцію, максимально продуману для економії ваги. Основні кнопки та коліщатко розміщені на окремій деталі, щоб зекономити декілька грамів — так само зроблено в Viper V3 Pro, тож нічого дивного.

Новий сенсор Razer Focus Pro 45K Gen‑2 відрізняється неймовірними 45000 DPI, швидкістю 900 IPS (22,86 м/с) та прискоренням 85 G. Але це більше маркетинг, ніж практична користь, бо топові сенсори вже кілька поколінь забезпечують ідеальне 1:1 відстеження. Справжнє досягнення — ще більше розширення програмних можливостей:

• Dynamic Sensitivity (автоматична зміна DPI залежно від швидкості руху, не плутати з акселерацією!).
• Rotation Tool (компенсація природного кута нахилу при свайпах).

Звісно, Razer не є безпосередньо розробником сенсора, а замовляє їх у тайванської компанії PixArt, як й абсолютно всі конкуренти, крім Logitech. От тільки на відміну від всіх інших, які можуть в кращому випадку замовити «тюнінг» наявного покоління сенсора, ексклюзивна угода між PixArt та Razer дає останнім термін між 1 та 2 роками на користування саме наступним поколінням, що не пропонується на ринку.

Втім, судячи з набору характеристик, сам по собі Focus Pro 45K Gen‑2 є не принципово новим продуктом, а як раз тюнінгом того, що відомий як Focus Pro 35K Gen‑2 і використовується з минулого року у Viper V3 Pro та Basilisk V3 35K. Власне, Dynamic Sensitivity та Rotation Tool вже були доступні на Viper V3 Pro. Також тоді з’явилися функції Sensitivity Matcher, Asymmetric Cut-off, налаштування чутливості з точністю 1 DPI. Плюс Smart Tracking (автоматичне підлаштування під поверхню), Motion Sync… Чи відчує середній геймер різницю між 30K та 45K DPI? Навряд чи. Але автоматична адаптація під різні поверхні та можливість тонкого налаштування під свій хват — це те, що справді покращує ігровий досвід. І є головним аргументом для оновлення миші, скажімо, 5‑річної давнини, коли розвиток сенсорів PixArt все ще концентрувався навколо чисел DPI, G та IPS.

Батарея компактна та має ємність 1,185 Вт·год (306 мА·г). Не дивно, бо зменшення ємності батареї є одним з найпряміших способів знизити вагу всієї миші. Вироблена Xinyu Ganfeng Electronics в Китаї.

Новий чипсет Nordic nRF54H20 забезпечує стабільніше з’єднання та нижчу затримку. Але чипсет в миші є тільки половиною питання, бо друга його частина знаходиться у приймачі. І тут в Razer зробили добру роботу.

Офіційні (і можливо надто «маркетингові») дані з сайту демонструють 37% зниження затримки порівняно з першим поколінням 8000-герцового донгла Razer та 63% (!) зниження споживання енергії:

Розбирання донгла показало дві цікаві речі. По-перше, це три металеві пластини, завдяки яким й досягнуте покращення (тобто, підвищення) ваги порівняно з попередником. А по-друге, це велика антенна, яка має позитивно впливати на якість сигналу.

Програмне забезпечення

Razer DeathAdder V4 Pro працює виключно з новим Synapse 4, який нарешті вийшов з бета-версії. Платформа стабільна, без помилок, хоча й стає вже більш «роздутою», ніж це хотілося б від програми для налаштування миші, особливо якщо в системі тільки один продукт Razer.

На додачу до всіх звичних налаштувань, ще раз нагадаємо ключові нові функції цього сенсора (та його попередника Focus Pro 35K Gen‑2):

• Dynamic Sensitivity — динамічно змінює DPI залежно від швидкості руху. Теоретично дозволяє низьку чутливість для прицілювання з автоматичним підвищенням для швидких розворотів. Потребує адаптації — спочатку призводить до промахів.
• Rotation Tool — найбільш хвалена новинка. Калібрує мишу під природну тенденцію користувача відхилятися вгору/вниз при горизонтальному русі. Для тих, хто тримає мишу під кутом, це помітно покращує точність навіть у казуальних іграх.
• Інші налаштування — Sensitivity Matcher (перенесення налаштувань), Motion Sync (стабільне відстеження), Smart Tracking (висота відриву), Asymmetric Cut-Off (незалежні дистанції підйому/приземлення).

Дуже корисний Smart Polling Rate Switcher, що автоматично вмикає 2000/4000/8000 Гц лише в повноекранних іграх, повертаючись до економного режиму на робочому столі. Це є розумним розв’язанням проблеми автономності будь-яких мишей з підвищеною частотою опитування.

У програмній частині DeathAdder V4 Pro є один помітний недолік: найпросунутіші функції залежать від Synapse, тож єдиний профіль в самій миші робить їх недоступними на турнірах без стороннього ПЗ. Якось це виглядає розривом між маркетингом «For The Pro» та реальністю.

Враження

При першому підключенні Razer Synapse 4 запропонував оновити прошивку миші та донгла.

Це важливо зробити тому, що між виробництвом перших партій DeathAdder V4 Pro включно з поліграфією та фактичним попаданням продукту на ринок інженери змогли домогтися покращення життя від батареї зі 120 до 150 годин при частоті опитування 1000 Гц!

V4 Pro на 7 грамів легша за V3 (56–57 г проти 63 г) і ця різниця відчутна, якщо вже є звичка до ультралегких мишей. Помітно драматичне покращення якості збірки. Жодних скрипів, прогинів, хитань — корпус монолітний. Нове покриття спочатку здається слизьким, але насправді забезпечує впевнений контроль. Тим, кому цього не вистачає, можна скористатися «гріпсами» з комплекту.

Форма загалом залишається питанням особистих смаків та звичок. Це велика миша, що заповнює руку, вона ідеальна для хвату palm чи claw, але може обмежувати мікрорухи для ігор з інтенсивним прицілюванням. А може й не обмежувати, бо тут суб’єктивність вирішує все — такі миші або люблять, або шукають щось компактніше. В будь-якому випадку, «безпечна» форма тепер статистично підходить більшій кількості людей, ніж пропрієтарне переосмислення ергономіки у ранніх DeathAdder. На те вона й «безпечна». Скриншот з eloshapes.com нагадує, що профіль V4 Pro абсолютно ідентичний V3 Pro:

Оптичні свічі Gen‑4 функціонально чудові — легкі, швидкі, без пропусків. Але їхній звук — головна суперечка. Кліки гучні, високі, з характерним «дзвоном» або «порожнистістю». Такі кліки можуть дратувати в тихому середовищі. Для стримерів чи нічних сесій поруч з кимось — потенційна проблема. А може й не проблема, бо знов це суб’єктивне питання… Щодо легкості натискань заява виявилася не просто заявою та підтверджується замірами за допомогою зброярського приладу:

Що стосується програмних налаштувань сенсора Focus Pro 45K Gen‑2, то функція Dynamic Sensitivity спочатку дезорієнтує, але після адаптації може дати унікальну гнучкість. Rotation Tool — справжня знахідка для тих, хто тримає мишу не ідеально горизонтально. Razer пропонує окремий вебінструмент для тестування. Можливо, користувач навіть не усвідомлює власні відхилення при русі, поки калібрування не виправить їх. У випадку автора огляду, інструмент показав відхилення близько 1 градусу від вертикалі, тож нічого суттєвого особисто відчути не вдалося, але по відгуках інших гравців іноді це налаштування творить дива.

Як завжди, 8000 Гц виглядає футуристично на папері, але практична різниця мізерна. На 360 Гц моніторі ледь помітне покращення плавності курсора не варте 7‑кратного падіння автономності зі 150 до 22 годин. Для більшості непомітна різниця між 1000 та 8000 Гц не варта щоденної зарядки. З погляду фактичної швидкості, заміри підтверджують характеристики:

Взагалі, і це стосується не тільки даної миші, рівень 4000 Гц — розумний компроміс для ентузіастів, а 2000 Гц є оптимумом для 99% користувачів. Цю ж логіку нагадують наші традиційні заміри споживання CPU (до речі, цікавим чином миша не підтримує значення 250 Гц, яке зазвичай завжди існувало, але сенсу в ньому було не багато):

Якщо додати ~5%, які споживає тестова система зазвичай у спокійному стані, то при швидких рухах мишею з частотою оновлення 8000 Гц навіть на десктопі картинка завантаження на індикаторі в системному блоці стає якось зовсім сумною:

При стандартних 1000 Гц автономність вражає — близько 150 годин проти 90 у V3 Pro є явною перевагою над конкурентами. Це справжній тріумф HyperSpeed Wireless Gen‑2. В іграх жанру MOBA та RTS довга автономність при 1000 Гц означає тижні без думок про зарядку. Легкі оптичні свічі допомагають при інтенсивному клікінгу. Єдиний профіль пам’яті «болить» менше, бо налаштувань для таких ігор потрібно менше.

Висновок

Razer DeathAdder V4 Pro — шедевр периферійної інженерії, що усуває майже всі недоліки попередника. Легша, міцніша, надійніша, зі значними програмними перевагами. Але екстремальна ціна та закон спадної віддачі роблять її складним вибором. Загалом, порівняно з V3 Pro, оновлення тотальне: надійніше коліщатко, міцніший корпус, довша автономність, кращий сенсор. Втім, якщо V3 працює без проблем, апгрейд важко виправдати, на відміну від старіших версій.

Сподобалося:

• Найновіший сенсор з максимальними характеристиками.
• Інноваційні програмні налаштування у Synapse 4.
• Чудова якість збірки.
• Надійне оптичне колесо.
• Висока автономність 150 годин при 1000 Гц.
• Легші оптичні перемикачі Gen‑4.
• Покращені окремі бічні кнопки.
• Стабільне та швидке з’єднання HyperSpeed Gen‑2.

Не сподобалося:

• Ціна вище попередника.
• Гучні, дзвінкі кліки.
• Лише один профіль вбудованої пам’яті.

Як завжди з флагманськими продуктами, Razer DeathAdder V4 Pro — технологічна вершина, яка більше про можливості, ніж практичну необхідність. Фанати ергономічних мишей Razer, що вже рік з сумом дивилися на переваги симетричної Viper V3 Pro, отримали свою помсту, бо тепер саме їх вибір підсумовує найвищі досягнення виробника: новіший сенсор та новіший донгл, поєднані з легшим корпусом тієї ж відпрацьованої «безпечної» форми. Залишається вмовити себе на підвищену ціну.