Stage 4: роботи всередині клавіатури з втратою гарантії
З розбиранням корпусу клавіатури, скоріш за все, буде втрачено гарантію на неї — якщо тільки вона не продавалася у вигляді власне barebone-набору для самостійної збірки. Втім, є як мінімум дві причини, по яких є сенс лізти всередину заради тюнінгу:
- стабілізатори;
- шумовіброізоляція.
Тепер, коли ми вже розібралися зі змащенням свічів, буде простіше пояснити сутність доробок ще одного компонента клавіатури — стабілізаторів. Це спеціальні кріплення для довгих клавіш (Shift, Enter, Backspace, пробіл) для того, щоб така клавіша рівномірно рухалася при натисканні на різні її частини, маючи тільки один перемикач по центру. На клавіатурі стабілізаторів декілька: у випадку 60/65/75% їх чотири (три довжини 2U для лівого Shift, Enter та Backspace, плюс один 6.25U чи 7U для пробілу), у TKL та 96% — п'ять (додається ще один 2U для правого Shift), а у повнорозмірних — сім (бо Enter та «0» на нампаді також подовжені).
Є дві найпопулярніші конструкції, відомі по назвах оригінальних виробників — Cherry MX (дивно, правда?) та Costar. Інші набагато менш розповсюджені та не дуже зручні при заміні кейкапів, бо бокові ніжки з них залишаються на кейкапі та їх потрібно знімати звідти плоскогубцями.
Проблема стабілізаторів типу Cherry MX в тому, що вони мають конструкцію з двох «недо-свічів» (корпуси, всередині яких рухається ніжка, але нічого не натискає) та металевого дроту, що ці недо-свічі поєднує між собою. Це вирішує головне завдання — забезпечити спрацювання довгої кнопки при натисканні на її край, але може додати багато додаткових небажаних звуків та вібрації. І для виправлення є декілька методів.
По-перше, це заміна стабілізаторів з тих, що кріпляться на плейт (plate-mount) за допомогою пластикових застібок на ті, що прикручуються гвинтами до PCB (PCB-mount або screw-in). Жорстке кріплення сильно допомагає з вібрацією.
Це настільки важливо, що навіть Razer, вказуючи на втрату гарантії, рекламують для Blackwidow V4 75% підтримку її PCB можливості вкрутити screw-in замість рідних змащених з заводу plate-mount!
Від CIY Tester 68 важко було очікувати інше, ніж plate-mount, враховуючи її ціну.
Ну а Razer Huntsman V2 є прикладом використання стабілізаторів типу Costar.
Як завжди, декілька різних компаній пропонують свої screw-in стабілізатори: Durock, Tecsee, TX... У ентузіастів є аргументи, чому одні кращі за інші, для перших експериментів це не дуже важливо. А от важливо слідкувати, щоб у наборі була потрібна кількість стабілізаторів та правильна довжина дроту для пробілу.
Далі, стабілізатори потребують додаткової шумовіброізоляції між ними та PCB у вигляді невеликих поронових прокладок.
Вони також виграють від змащення, причому масштаби більше, ніж у свічах. Корпуси краще обережно змастити тим же Krytox 205, а от металевий дріт по кінцях зазвичай змащують діелектричною змазкою типу Permatex за допомогою шприца. Тут теж важливо не переборщити. Якщо змащений свіч працює вже умовно назавжди, то змащення стабілізаторів іноді треба поновлювати за допомогою того ж шприца, бо з часом воно сходить з дроту.
Нарешті, і це вже більш суб'єктивна модифікація, до конструкції стабілізатора можна додати шар ущільнення з медичного пластиру чи іншого матеріалу — так званий holee mod. Є відповідні детальні керівництва по процесу, і також застереження, що ця доробка може зробити відчуття від натискання більш в'язким. Оскільки метою нашої збірки Blackwidow V4 75% є тиша, то було використано наліпки, які постачаються разом з обраними screw-in стабілізаторами від Durock. Ось так звучить Razer Blackwidow V4 75% зі свічами HATOR Aurum Milky Way та змащеними screw-in стабілізаторами Durock:
Шумовіброізоляція у корпусі клавіатури може означати декілька шарів. В першу чергу, це шар між плейтом та PCB, а також між PCB та нижньою частиною корпусу. Якщо їх немає з заводу або вони поганої якості, то є сенс додати самостійно, зазвичай з пінного матеріалу (тому їх називають «фоам», від англійського foam, піна). Нижню при цьому вирізати нескладно, а от верхня має мати квадратні вирізи кількістю клавіш на плейті, тож вручну вирізати буде досить довго. Також треба враховувати товщину (зазвичай 1–3 мм), бо надто товста шумоізоляція просто не дозволить зібрати клавіатуру назад. Які матеріали використовувати для цієї роботи є предметом бурхливих суперечок ентузіастів та досить серйозних досліджень, які можна знайти в Мережі.
Крім цього, є свіч-пади (switch pads) у вигляді тонких поронових прокладок, що наклеюються на PCB у місця встановлення перемикачів для зменшення вібрації та призвуків. Подібні ж прокладки існують для плейту. Нарешті, є так званий «тейп мод» (tape mod). Це модифікація PCB, коли зі зворотного боку наклеюють в один чи декілька шарів... смужки малярного скотчу. Звучить підозріло, але доведено позитивно впливає на звучання клавіатури.
У випадку Razer Blackwidow V4 75% виробник зробив tape mod заводським методом з більш цивілізованого матеріалу, піна між плейтом та PCB також чудова. А от свіч-падів немає, тож взяли їх від Durock. Прокладки на плейт вже не проявили себе ніяк додатково, а клеїти їх досить важко, тож збірка залишилася із всього двома наліпленими прокладками.
Нижній шар шумоізоляції між PCB та корпусом виглядає надто тонким, всього 1 мм піни. Його ми замінили на 3-міліметровий, для чого було потрібно вирізати по шаблону у вигляді оригінального фоаму. Лягло щільно, але зібралося без проблем.
У CIY Tester 68 є силіконова прокладка між плейтом та PCB і дуже примітивна шумоізоляція знизу. Свіч-падів та тейп моду немає, та й не очікувалося за її ціну. Це хороший кандидат на доопрацювання, по відгуках від CIY Tester 68 можна добитися цілком пристойного звучання після тюнінгу, але це виходить за межі даної статті, що зосереджена на клавіатурі Razer.
Отже, ось так в результаті виглядає та звучить закінчений проєкт: клавіатура Razer Blackwidow V4 75% з PBT-кейкапами Dark Project KS-49 типу «пудинг», артисаном Razer Sneki Snek Keycap, змащеними та пофілмленими безшумними перемикачами HATOR Aurum Milky Way Silent, змащеними screw-in стабілізаторами Durock V3, свіч-падами Durock та товстішим нижнім фоамом.
Stage 5: самостійна збірка клавіатури з barebone-набору
Описавши весь шлях перероблення та покращення серійної клавіатури від Razer, не можна обійти тему зворотного і популярнішого шляху — збірки власної клавіатури з barebone-набору, що продається без свічів та кейкапів. Тобто, тут весь тюнінг можна робити одразу в процесі збірки, не втративши при цьому гарантію. А ще зекономити на рідних перемикачах та клавішах. І отримати насолоду від того, що побудували щось самостійно.
Не всі баребони однакові. Наприклад, CIY Tester 68 постачається вже складеним. Для збірки достатньо просто взяти потрібну кількість свічів та бажані кейкапи й вставити їх на свої місця, що можна робити навіть без інструментів.
В інших випадках, набір постачається саме у комплекті для збирання, коли всі деталі клавіатури лежать окремо і завданням покупця є власне буквально створити власну «кастомну» клавіатуру.
Що далі? Для автора — мабуть, вже нічого на певний час, бо всі клавіатурні фантазії реалізував та потреби закрив. Загалом, якщо ще глибше занурюватися в це хобі, то можна зібрати повний кастом з покупкою корпусу та PCB окремо від різних виробників. Плюс, зануритися в різноколірний світ групбаїв раритетних наборів кейкапів (шкода, що прийдеться принести в жертву RGB-підсвічування). Нарешті, можна дійти до не-QWERTY розкладок та чогось типу ортолінійної чи ергономічної клавіатури. А можна й не доходити, бо не всі глибини хобі обов'язково вивчити власноруч, щоб отримувати задоволення від того, що вже зроблено. Головне, щоб хобі приносило радість. Бажаємо натхнення!
