Огляд ігрової магнітної hot-swap клавіатури ASUS ROG Azoth 96 HE

Усі попередні моделі лінійки Azoth, які проходили через нашу лабораторію, оригінальна ROG Azoth, версія Extreme та Azoth X, об’єднувала одна спільна риса: звичайні механічні перемикачі. Для клавіатур такого рівня виконання з роками це ставав чи не єдиний пункт, який не відповідав «флагманському геймерському» позиціюванню лінійки. І ось — ROG Azoth 96 HE, перша Azoth з магнітними перемикачами на ефекті Холла й перша з цієї серії, яка зберегла повноцінний цифровий блок.

Новинка використовує магнітні перемикачі ROG HFX V2, з якими ми вже мали справу в ROG Falcata, тільки цього разу вони стоять у важкому корпусі з gasket mount і багатошаровою шумоізоляцією. Якщо додати кольоровий OLED-екран з тачскріном, знайомий по Azoth Extreme, нативну максимальну частоту опитування 8000 Гц без окремого бустера та вебзастосунок Gear Link, і виходить, що Azoth 96 HE намагається зібрати докупи сильні сторони всіх попередніх моделей одразу.

Технічні характеристики

Упаковка та комплектація

ASUS ROG Azoth 96 HE приїжджає в коробці у звичному для дорогих продуктів Republic of Gamers оформленні. Усередині все акуратно: клавіатура й підставка надійно зафіксовані, а аксесуари розкладені по окремих відсіках.

До комплекту входять:

• клавіатура ROG Azoth 96 HE;
• силіконова підставка під зап’ястки;
• кабель USB Type‑C to Type‑C;
• перехідник USB Type‑C на USB‑A;
• подовжувач для USB-донгла;
• знімач кейкапів;
• знімач перемикачів;
• три тематичні кейкапи ROG;
• кейкап Ctrl на заміну Copilot;
• наліпка ROG;
• гарантійний талон, інструкція та листівка-подяка.

На відміну від механічних Azoth, у коробці немає ані запасних перемикачів, ані набору для змащування, який колись йшов з оригінальною моделлю. Для магнітної клавіатури це виправдано: ресурс перемикачів вищий, а змащувати їх не треба.

Дизайн

ROG Azoth 96 HE виконана у форматі 96%, який у середовищі ентузіастів частіше називають «1800». Це перша клавіатура лінійки Azoth з таким формфактором, бо всі попередні моделі трималися 75%. Замість окремого навігаційного острівця у 96% присутній стиснутий цифровий блок упритул до основного, а стрілки вбудовані прямо в загальний масив клавіш. Клавішу «нуль» на цифровому блоці для цього теж вкоротили.

Сенс такого компромісу простий. Для ігор потрібен запас місця для рухів рукою, і компактний корпус його дає. Але цифровий блок при цьому нікуди не подівся, тож клавіатура залишається повноцінною для роботи з таблицями, цифрами та складними ігровими розкладками. Якщо коротко, Azoth 96 HE не змушує обирати між простором для миші та зручністю набору цифр.

Щільне компонування має й зворотний бік. Функціональний ряд трохи зміщений, блок стрілок підібрався ближче до клавіш-модифікаторів, а правий Shift став дещо коротшим. До такої геометрії треба кілька днів звикати, особливо після класичної повнорозмірної чи TKL-клавіатури. Що більш важливо для клавіатури такого класу — за бажання поміняти кейкапи, 96% вимагає присутності в наборі декількох клавіш нетипового розміру відносно звичайного повнорозмірного 100%.

Корпус поєднує товсту верхню панель з алюмінієвого сплаву та посилену пластикову основу. У руках клавіатура відчувається саме так, як має відчуватися дорогий продукт: важка, абсолютно жорстка, без натяку на люфт чи прогин навіть під час агресивного набору. Маса фіксує її на столі, тож пристрій не повзе під час напружених сесій.

Корпус помітно високий, і це створює доволі крутий кут атаки для зап’ястків, тому без підтримки руки втомлюватимуться швидко. Регулювання куту нахилу зроблено стандартним чином — двоступеневими відкидними ніжками.

Цю проблему вирішує масивна силіконова підставка, що постачається у комплекті. Поверхня пружна та приємна на дотик, додає близько 90 мм глибини й робить тривале набирання комфортним.

Втім, є один момент, який варто врахувати: підставка ніяк не кріпиться до корпусу — ні магнітами, ні механічно. Вага обох частин здебільшого тримає їх на місці. Але залежно від звичок користувача, на великих і слизьких тканинних килимках-дескматах вона може потроху від’їжджати окремо від клавіатури, тим самим трохи псуючи відчуття цілісного сетапу.

Кейкапи виготовлені з PBT-пластику методом подвійного лиття (doubleshot). Більшість клавіш зроблена сірого кольору, меншість — чорна. Подібні рішення часто пропонуються в наборах для самостійної заміни, де все вирішує індивідуальний смак покупця, а от з погляду заводського вибору виглядає більш спірно — адже багатьом подобаються класичні одноколірні набори.

Легенди утворені окремим прозорим шаром усередині ковпачка, тому підсвітка проходить крізь них рівно, а самі символи не зітруться з часом. PBT, на відміну від дешевшого ABS, не лисніє й не засалюється від багатогодинного контакту з пальцями, хоча пил на такому покритті осідає охоче. Втім, прозорі символи лише латиницею, як заведено в клавіатур ASUS з PBT.

Локалізацію легко зробити навіть на замовлення лазерним гравіюванням, адже англомовні легенди виконані у верхній частині клавіші по центру (тобто, для ідеального підсвічування) і, таким чином, залишають купу місця для додаткових символів. От тільки світитися ці додаткові не будуть. На торцях присутні підказки щодо запрограмованих вторинних функцій клавіш. Передбачена й робота з Mac: на ковпачках є відповідні позначки, а перемикання між режимами PC і Mac виконується сполученням Fn з Tab.

У комплекті є три фірмові прозорі змінні ковпачки для Esc, лівого Shift та Enter, які під підсвіткою працюють яскравими акцентами з символікою ROG.

Головна зміна порівняно з рештою Azoth ховається під ковпачками. Замість механічних перемикачів тут стоять магнітні ROG HFX V2 на ефекті Холла, ті самі, що ми бачили в Falcata. Принцип роботи інший, ніж у звичайної механіки. У штока кожного перемикача сидить невеликий магніт, а на платі під ним розташований сенсор, який вимірює зміну магнітного поля в міру наближення магніту. Завдяки цьому клавіатура зчитує не просто факт натискання, а точне положення штока на всьому ходу, аналоговим шляхом від 0,1 до 3,5 мм з кроком 0,01 мм.

У такій схемі немає металевих контактів, які торкаються одне одного. Немає, відповідно, і «брязкоту» контактів, через який звичайним клавіатурам доводиться штучно затримувати реєстрацію натискання на кілька мілісекунд (так званий дебаунс) — натискання реєструється миттєво. Відсутність тертя контактів заодно підіймає ресурс перемикачів до значень, важко досяжних для класичної механіки, адже зношуватися механічно тут нема чому. За характером HFX V2 лінійні, тобто з рівним ходом без тактильного горбика чи кліку. Верхня частина корпусу перемикача з полікарбонату добре розсіює RGB-підсвітку (хоча, звісно, в першу чергу це заслуга наявної лінзи). Шток і нижня частина зроблені з POM — матеріалу з низьким тертям і власним мастилом, що дає плавний хід без скрипу. Шток має стінки для стабільності, які заодно перешкоджають потраплянню пилу всередину. Початкова сила натискання низька, тож клавіші можна продавлювати швидко й без втоми.

Перемикачі підтримують hot-swap (гарячу заміну), тобто їх можна виймати й ставити без паяння. Вибір магнітних перемикачів на ринку не можна порівняти з різноманіттям «механіки», проте у цьому сегменті грають найповажніші гравці й тому пропозиції, зазвичай, також якісні та продумані. Власне, штатні ASUS ROG HFX V2 самі по собі не викликають потреби чи навіть бажання їх міняти через якість. Але ця можливість зацікавить тих, хто шукає іншу поведінку свічів. Звісно, що всі традиційні переваги магнітних перемикачів в наявності — аналогове зчитування з можливістю регулювання висоти спрацювання, скидання Rapid Trigger, до чотирьох дій на одну клавішу з Dynamic Keystroke (DKS), плюс Speed Tap, фірмова реалізація так званого SOCD-клінера (Simultaneous Opposing Cardinal Directions).

У правому верхньому куті розміщено кольоровий OLED-екран із сенсорним керуванням, по суті той самий, що ми хвалили в Azoth Extreme. На нього виводиться чимало корисного: моніторинг системи з температурою й навантаженням, лічильник швидкості натискань, рівень заряду, активний режим підключення, стан Caps Lock і Num Lock, індикатор увімкненого Rapid Trigger та позначка режиму PC чи Mac. Перехід між екранами відбувається свайпами. Підтримуються й власні GIF-анімації для тих, хто любить підлаштовувати вигляд робочого місця. Екран нерухомий, нахилити чи повернути його не можна, але з типового кута набору видно його добре. Поруч розташовано трьохпозиційний перемикач із кнопкою. Через нього можна міняти гучність, керувати відтворенням, змінювати яскравість підсвітки й, що важливо, налаштовувати точку спрацювання перемикачів просто з клавіатури, не відкриваючи застосунок! Поєднання екрана й коліщатка помітно зменшує залежність від ПЗ, що зручно і вдома, і на турнірі.

ROG Azoth 96 HE працює у трьох режимах підключення: дротовому через USB‑C, бездротовому 2,4 ГГц через фірмовий протокол ROG SpeedNova та через Bluetooth. Максимальна частота опитування 8000 Гц досягається нативно, прямо через комплектний приймач. Чи відчує різницю між 1000 Гц і максимальною частотою звичайний гравець? Чесно кажучи, навряд чи — на відміну від мишей, де перехід з 1000 Гц до 2000/4000 Гц є дуже помітним. Користь стає реальною радше у поєднанні зі швидкими моніторами, де менша варіація між кадром і введенням допомагає вкластися в найраніший можливий кадр.

Постійна передача даних на максимальній частоті по бездротовому каналу очікувано навантажує акумулятор сильніше, тож для контролю енергоспоживання передбачили окремий режим Zone Mode. Він тримає максимальну частоту опитування лише на найважливіших ігрових клавішах, передусім на блоці WASD (звісно, це налаштовується), а для решти клавіш знижує її до економних 250 Гц. Водночас Zone Mode вимикає всю RGB-підсвітку. У результаті заряд тримається помітно довше, але там, де потрібна швидкість, вона лишається повною. Сам виробник точних цифр автономності не наводить, тож орієнтуватися варто на власний сценарій використання.