Огляд та тестування відеокарти MSI GeForce RTX 4090 Suprim Liquid X 24G. Холодна та нестримна

Відеокарти на базі нового ядра Ada Lovelace вийшли вельми потужні, відносно холодні та тихі, але з масивними системами охолодження, які займають майже чотири слоти. Звісно це вплинуло й на вагу графічних адаптерів, тому підпірка в комплекті постачання стала нормою, а не винятком. Попри ефективність кулерів для нових карт, крім розміру та ваги в них є й ще один недолік — майже все відпрацьоване повітря залишається всередині ПК, що позначається на інших компонентах системи. В кінцевому підсумку користувачеві доводиться організовувати гарну активну вентиляцію, щоб потужний ігровий комп’ютер не перегрівався в час мережевих баталій. І ось тут стає доцільним використання систем рідинного охолодження, які, завдяки великій площі кристалів GPU, для відеокарт підходять краще, ніж для сучасних процесорів (через що прихильників повітряних кулерів для CPU все ще достатньо, та не в останню чергу це також пов’язано зі строком використання СО та її ціни). Звичайно мова йде про готові для використання системи AiO, тоді як кастомні «водянки» досі є неперевершеними в ефективності охолодження всіх компонентів ПК. Так от, рідинне охолодження дозволяє переносити тепло від гарячої точки всередині ПК назовні, що добре позначиться на температурному режимі його компонентів. Крім того, вентилятори радіатора беруть безпосередню участь в циркуляції повітря всередині комп’ютера, завдяки чому можна зекономити на вентиляторах для корпусу ПК.

Перші експерименти зі встановленням водоблоків для кастомної системи рідинного охолодження на початку 2000-х проводила ще німецька тоді компанія Gainward, яка пропонувала карти на базі чипів GeForce FX 5900 та FX 5950, в комплекті з якими постачався повний набір компонентів для збирання «водянки». А ось зачатки AiO з’явилися трохи пізніше, з відеокартами Sapphire серії Toxic та MSI на базі Radeon X1950 XTX, які оснащувалися системою охолодження Thermaltake Tide Water. Її ефективність була така собі, як і рівень шуму, але зовнішній вигляд на той час давав про себе знати і її використовували для іміджевих продуктів. Далі все більше виробників оснащували свої графічні адаптери водоблоками або готовими СО, були й референсні рішення навіть в AMD. Не залишилася осторонь й компанія MSI, яка пропонувала та пропонує зараз своїм прихильникам відеокарти серії Sea Hawk як з водоблоками, так й з системами AiO. Зараз в неї є лише дві моделі лінійки Suprim Liquid з готовою системою рідинного охолодження на базі GeForce RTX 4090. Одну з таких ми й розглянемо.

MSI GeForce RTX 4090 Suprim Liquid X 24G

Відеокарта постачається у доволі великій та світлій коробці, на передньому боці якої зображено продукт, а на зворотному його особливості та характеристики.

В комплекті документація, фірмовий килимок для мишки, перехідник живлення на чотири звичайні 8-контактні роз’єми та набір монтажних гвинтів для радіатора.

Карта виконана в сучасному стилі Suprim та займає лише два слоти. Можна подумати, що цей графічний адаптер, довжиною «лише» 280 мм, має на борту GPU на кшталт GeForce RTX 4060, який ще не вийшов, але це не так. Під кришкою Suprim Liquid X знаходиться топове ядро AD102 та 24 ГБ відеопам’яті, а потужність карти складає 480 Вт. Завдяки саме системі рідинного охолодження вдалося так зменшити розміри та, відповідно, вагу адаптера.

Зовні карта накрита пластиковою кришкою з металевою накладкою. Стиль алмазного огранювання присутній й тут. Задня пластина виконана з анодованого алюмінію, яку прикрашає логотип серії Suprim з підсвіткою.

На верхньому торці карти через отвір проходять 10-мм ПВХ-шланги з нейлоновим обплетенням. Їх довжина складає 470 мм.

На зовнішній планці присутні три роз’єми DisplayPort 1.4a та HDMI 2.1a, а над ними є отвори для виходу гарячого повітря від системи охолодження.

На карті, у задній її частині, знаходиться лише один фірмовий вентилятор Torx Fan 5 діаметром 95 мм та дев’ятьма лопатями, які по три штуки з’єднані між собою. На внутрішньому боці є три отвори з різьбою для додаткового обладнання.

Зверху на краю присутній роз’єм 12VHPWR та перемикач BIOS між режимами Game та Silent.

Головний радіатор виконаний з алюмінію та розрахований на два 120-мм вентилятори. Його розміри складають 270 на 120 мм, а товщина — 25 мм, тобто, це звичайна 240-ка, яка підійде до будь-якого сучасного корпусу.

Радіатор постачається з двома встановленими вентиляторами товщиною 27 мм. Ребра стрічкового типу зі щільністю 18 FPI, кількість каналів, через які проходить холодоагент, дорівнює 12. Вага карти разом з радіатором сягає 2,35 кг, тоді як звичайні відеокарти GeForce RTX 4090 важать навіть більше.

Вентилятори MSI PLA12025S12H-4 виконані з гідродинамічною вальницею, ШІМ-регулюванням та мають звичайний 4-контактний роз’єм. Такі ж самі моделі можна було зустріти в AiO для процесорів виробництва MSI. По кутах встановлені гумові демпфери для зниження передавання вібрацій від вентилятора до радіатора.

Під пластиковою кришкою кулера відеокарти знаходиться пластина-радіатор з невеличкими ребрами для охолодження силових елементів. Також вона використовується як рама для всієї конструкції.

Над чипом встановлена комбінована помпа, яка відіграє також роль водоблоку. Вона охолоджує не тільки GPU, але й пам’ять також, що позитивно повинно вплинути на їх температурний режим. Тепло від графічного процесора передається через термопасту, тоді як для чипів пам’яті застосовано термопрокладки невеличкої товщини.

Конструктивно помпа схожа з продуктами для охолодження процесорів, особливо, від компанії Arctic, і має пластину-теплообмінник з мікроканалами напроти кристалу GPU, пластину для прискорення потоку рідини, великий імпелер й корпус з двигуном та платою керування. Присутня також пробка для доливання рідини, що зустрічається не так вже й часто.

Рама карти виконана з алюмінію та, як і задня пластина, має товсті термопрокладки.

Друкована плата використовується від звичайної моделі GeForce RTX 4090 Suprim, навіть округлі кути залишилися на місці.

На платі встановлено чип AD102-300-A1 із захисною рамкою, який взаємодіє через 384-бітну шину з відеобуфером на 24 ГБ, набраним з 12 мікросхем Micron 2MU47D8BZC.

Підсистема живлення GPU налічує 26 фаз, тоді як для пам'яті — чотири. Використовуються елементи MPS MP86957, розраховані на струм 70 А. Дроселі майже не чути.

Частота графічного процесора складає 2235 МГц, але він може прискорюватися до 2625 МГц, як і в Suprim з повітряним охолодженням, тільки тут ліміт потужності підняли до 530 Вт замість 520 Вт у звичайній моделі. Пам'ять працює на своїй стандартній частоті та має пропускну спроможність на рівні 21 Гбіт/с.

Режим Silent має всі ті ж самі характеристики, за винятком того, що потужність карти знижена до 450 Вт замість 480 Вт, що вплине на прискорення частоти в ігрових проєктах.

А ось в реальних іграх зі складною графікою GPU в режимі Game працює на частоті від 2760 до 2790 МГц, з меншим навантаженням може постійно функціонувати на 2790 МГц, або навіть на 2805 МГц. Температура чипа у такому режимі складала від 48 до 59 градусів (23 °C у приміщенні) з піком у 63 градуси. Швидкість вентилятора на карті була на рівні 1200–1300 об/хв.

В режимі Silent темп знижується до 2730–2760 МГц у важких проєктах, але в іграх, де навантаження невелике, цілком можлива робота й на частоті 2805 МГц, наприклад, у Far Cry 6. Кількість обертів вентилятора зменшується до 1000–1070, а температура підіймається вже до 51–61 °C.

Якщо дивитися на максимальні показники, то вони сягали 65 градусів для чипа (77 °C Hot Spot) та 72 градуси для пам’яті. Вентилятори на радіаторі мали швидкість 1550 об/хв, але якщо довго грати з максимальним налаштуванням графіки у важких проєктах, то можливо отримати й 1900 об/хв.

Тихий режим вже позначається на нагріванні GPU та пам’яті й збільшує їх температуру на 2–4 градуси. Звісно, в зачиненому корпусі цей показник зросте ще більше.