Оскільки DeepCool Quadstellar Infinity є доволі специфічним корпусом, то і процес складання системи у ньому дещо незвичний. Розпочинається він із демонтажу усіх чотирьох бокових панелей, після чого каркас корпусу можна ставити на будь-який зручний бік. Далі потрібно зняти поперечну планку у центральному відсіку, після чого відкривається більш-менш вільний доступ до усього. Усі компоненти окрім відеокарти (вона ставиться останньою, перед монтажем планки) можна встановлювати у довільному порядку. Особливо займатися розкладанням кабелів за піддоном немає сенсу, вони все одно усі вміщаються у відсіку блока живлення. Але якщо прагнете естетики, то можна і гарно усе поприв’язувати рівними рядами.
Перед початком збирання системи потрібно добре подумати про напрямок повітряних потоків усередині. Спрямувати потік з переднього радіатора всередину чи назовні? Де відповідно поставити втяжні та витяжні вентилятори? Що робити з відеокартою, яка бере холодне повітря зверху, а викидає вниз і вбік, у поперечну перегородку. У процесі збирання у мене з’явилося стійке відчуття, що корпус повністю був розрахований під кастомне рідинне охолодження усіх компонентів. І зі стандартними елементами тут дещо складно.
Те саме можна сказати й про жорсткі диски. Діагональний нахил для них, та розташування вгорі, куди прямує зазвичай гаряче повітря, це найгірший можливий варіант. Раджу у цьому корпусі обмежитися SSD накопичувачами.
Встановлення 360-мм радіатора попереду також нетривіальне завдання. Він опиняється майже впритул до верхньої рамки, і у певних моделях шланги будуть у конфлікті з нею. А у саму рамку радіатор СРО від процесора поставити не вийде, оскільки не дотягнуться навіть 400-мм шланги. Або щось кастомне, або радіатор від відеокарти. За умови відсутності жорстких дисків. В ідеалі краще взагалі обмежитися 240-мм моделями СРО. З ними варіантів монтажу буде більше і ставити їх простіше.
Найбільш логічним розташуванням для переднього радіатора формату 360 мм буде шлангами до низу. Для 240-мм моделі можна й догори. А ще між материнською платою та нижнім каркасом є 56 мм простору. Туди також можна закріпити два 120-мм вентилятори або 240-мм радіатор. Місця як раз вистачає впритул і вентиляційна решітка є. А от на вхід чи на вихід повітря з корпусу, то вже потрібно буде вирішити самостійно. Експериментальним шляхом.
Через бокові вікна мало що видно. Вони достатньо прозорі, але кут зору не дозволяє побачити більшість компонентів. З лівої сторони можна роздивитися хіба що блок живлення. З правої частково видно материнську плату з водоблоком на ній.
В правому верхньому відсіку для відеокарт пусто. У лівому можна роздивитися зверху накопичувачі.
Зате підсвітка попереду досить гарна.
Особливо це стосується центральної частини з кнопкою та логотипом. Там підсвічується решітка в глибині, не помітна у вимкненому стані.
Тестовий стенд
Для тестування ефективності охолодження компонентів у корпусі DeepCool Quadstellar Infinity використана така конфігурація:
- процесор: Intel Core i7-13700K (3,4@5,0 ГГц, 1,137 В);
- кулер: ASUS ROG Ryujin III 360;
- термоінтерфейс: Noctua NT-H1;
- материнська плата: ASUS ROG Strix Z790-E Gaming Wi-Fi (Intel Z790);
- пам'ять: Kingston Fury Beast KF552C40BBK2-32 (2x16 ГБ, DDR5-5200, 40-40-40-80-120 2Т, 1,25 В);
- відеокарта: ASUS ROG-STRIX-RTX3050-O8G-Gaming (Nvidia GeForce RTX 3050);
- твердотілий накопичувач: GoodRAM SSD IRDM M.2 IR-SSDPR-P34B-01T-80 (1 ТБ, NVMe M.2 2280);
- жорсткий диск: Western Digital WD2000JS-00MHB0 (200 ГБ, SATA 3Gb/s, 7200 об/хв);
- блок живлення: ASUS ROG-STRIX-850G-AURA-GAMING (850 Вт);
- додаткові вентилятори: 2 x 120 мм — be quiet! Silent Wings USC (BQT T12025–LF), 1500 об/хв.
Методика тестування
Теплове навантаження на процесор та відеокарту створювалось за допомогою стрес-тесту CPUID powerMAX версії 1.00.1 з використанням AVX-інструкцій протягом 10 хвилин. Навантаження на жорсткий диск проводилося програмою Crystal Disk Mark 8.0.4с х64. Наприкінці циклу тестування система працювала 10 хвилин без навантаження для визначення мінімальних теплових показників. Значення температури фіксувалися за допомогою програми моніторингу HWMonitor версії 1.51.0. У процесора вказані максимальні показники температури по ядрах. Для відеокарти вказана максимальна температура чіпа. Температура довкілля дорівнювала 28 градусам Цельсія. Швидкість вентиляторів процесорного кулера та відеокарти зафіксована на максимальних обертах. Пікове енергоспоживання системи становило 456 Вт. Тестування проводилося у двох варіантах порівняння з відкритим стендом. У першому варіанті система СРО була встановлена на передню панель в орієнтації вентиляторами на виштовхування повітря з корпусу через радіатор, шлангами донизу. У другому варіанті система СРО була встановлена на передню панель в орієнтації вентиляторів всередину корпусу з проштовхуванням повітря через радіатор, шлангами донизу. Знизу у другому варіанті було додано два 120-мм вентилятори в орієнтації всередину корпусу, на забір повітря.
Результати випробувань
Як бачимо, просто зібрати систему у цьому корпусі без використання додаткових вентиляторів не вийде. Ми спробували зробити це у першому варіанті, але в результаті, навіть з викиданням гарячого повітря з радіатора процесора прямо за борт його температура була занадто високою. Оскільки додатково радіатор підігрівався відеокартою. І навіть жорсткому диску зверху було некомфортно. Після орієнтації вентиляторів на радіаторі в середину та додавання ще двох втяжних вентиляторів знизу картина змінилася. Процесу стало прохолодніше на п’ять градусів. Натомість відеокарта додала шість градусів до свого нагріву. Рівно як і іншим компонентам стало гарячіше на 2-3 градуси. Загалом схема вентиляції у корпусі досить складна для правильної організації повітряного охолодження і більшою мірою розрахована на СРО для усіх компонентів. Якби замість скла на боковинах були решітки, корпус міг би обійтися без вентиляторів взагалі. А так доводиться пробувати різні варіанти схем охолодження і підбирати оптимальну.
Висновки
DeepCool Quadstellar Infinity — це дуже оригінальний, гарний, але не зовсім практичний корпус. У порівнянні з першим варіантом моделі Quadstellar, версія Infinity отримала ряд спрощень та стала значно доступнішою за ціною для покупця. Натомість особливості конструкції, які виникають внаслідок використання Х-подібної схеми розташування компонентів нікуди не поділися. Задум з окремими відсіками можна вважати чудовим, чого не можна сказати про спосіб його реалізації. Потрібен творчий підхід. Не вийде просто придбати цей корпус, зібрати в ньому систему та насолоджуватися її роботою. Потрібно зважено обдумати схему руху повітря всередині, щоб домогтися оптимального рівня охолодження. Потім, спираючись на неї підібрати відповідні компоненти. І лише потім створити ПК.
З позитивних моментів можна відмітити, що тут є багато місця для материнської плати, є можливість відносно простого монтажу та використання СРО, підтримується велика кількість вентиляторів та значна кількість відеоадаптерів.
З негативу можна помітити, що корпус має невелику місткість відносно своїх габаритів, повітряне охолодження процесора обмежене низьким максимальним лімітом висоти кулера, додаткові вентилятори є необхідними для нормальної циркуляції повітря, в комплекті немає подовжувачів для відеокарт, а на передній панелі немає портів USB Type-А, лише один USB Type-C. Крім того, небажане використання жорстких дисків, оскільки вони знаходяться під нахилом. А це негативно впливає на їх ресурс.
DeepCool Quadstellar Infinity захоплює своїм дизайном, але для пересічного користувача він може бути не зовсім зручним. Особливо, якщо той розраховує на стандартне повітряне охолодження. Натомість найкраще себе цей корпус може проявити в авторських проєктах з повністю кастомною системою СРО для усіх компонентів та відеокартами, встановленими в окремому відсіку.