Огляд та тестування відеокарти INNO3D GeForce RTX 5070 TWIN X2. На що спроможний формат SFF?

Відеокарти довгий час були невеличкого розміру та займали один слот, навіть топові продуктивні моделі. Але з часом кількість обчислювальних блоків в графічних процесорах зростала, як і їх споживна потужність, і тепер монстри у 3–4 слоти, які ледь вміщуються у стандартні ATX-корпуси, стали нормою. Кожен виробник зараз намагається випустити тихішу та продуктивнішу модель, нехтуючи її розмірами, що потребує просторого шасі для її встановлення. Але не кожен користувач хоче бачити в себе домовину на столі та разом зі звичайними картами компанії пропонують також продукти менших габаритів, які відповідають вимогам SFF (Small Form Factor). Звісно, можна взяти будь-яку маленьку відеокарту та зібрати невеличку систему, але швидкодія такого ПК тоді буде відповідною і не факт, що він зможе забезпечити прийнятний fps за максимальних налаштувань графіки навіть у Full HD. Тому NVIDIA для своєї ініціативи «SFF Enthusiast GeForce» пропонує використовувати графічні адаптери рівня GeForce RTX 4070 та GeForce RTX 5070, або краще. Саме таку відеокарту, виробництва INNO3D, ми й розглянемо.

INNO3D GeForce RTX 5070 TWIN X2

Відеокарта постачається у відносно маленькій коробці й відразу нагадує часи 20-річної давнини, коли дивувало саме велике паковання. Тепер навпаки, невеличкі розміри викликають подив. На лицевій стороні коробки зображено пристрій та вказані його особливості, включно з відповідністю до формату SFF, а на зворотному боці можна знайти ще й деякі характеристики продукту.

В комплекті постачання присутня документація у вигляді карток двома мовами та перехідник живлення з двох звичайних 8‑контактних роз’ємів на один 12VHPWR.

Дизайн карти, так би мовити, класичний та нагадує прості рішення з двома вентиляторами від інших виробників, але на відміну від них новинка INNO3D не має плавних обводів чи деталей, що стирчать у різні боки. Перед нами монолітний брусочок розмірами 250×116×41 мм, що повністю відповідає вимогам SFF ініціативи NVIDIA та дозволяє зібрати компактну, але потужну систему.

Графічний адаптер займає рівно два слоти та після встановлення не заважатиме будь-чому. Кожух системи охолодження цільний з чорного пластику із сірою вставкою, тоді як задня пластина виконана з металу та захищає карту від пошкодження.

Набір роз’ємів для під’єднання моніторів стандартний та містить три DisplayPort 2.1b та один HDMI 2.1b. На внутрішньому торці є два отвори з різьбою для встановлення додаткового приладдя, поруч з ними присутня наліпка з назвою моделі та штрих-кодом.

Для охолодження карти встановлено два 90-мм вентилятори з дев’ятьма лопатями, які з’єднані кільцем на кінцях. Виробник обіцяє низький рівень шуму від них і це дійсно так при малому навантаженні, тоді як у важкій грі карту буде вже чутно. Але на фоні 3–4 слотових монстрів з трьома вентиляторами GeForce RTX 5070 TWIN X2 може виявитися навіть тихішою. Задня пластина має отвори для проходження повітря, які займають майже половину всієї площі, тобто друкована плата в нас дуже маленька.

Радіатор складається з трьох секцій щільно встановлених тонких алюмінієвих пластин, які пронизують шість теплових трубок. Графічний процесор та пам’ять контактують з товстою пластиною з міді.

Живлення карти здійснюється через посилений роз’єм 12V2x6, який знаходиться зверху, по центру адаптера. Якихось додаткових перемикачів для вибору режиму роботи пристрою не передбачено.

Графічний чип GB205 з 6144 потоковими процесорами працює на частоті 2325 МГц та має автоматичне прискорення до стандартних 2512 МГц, тобто перед нами звичайна, не OC-модель відеокарти. Пам’ять GDDR7 загальним обсягом 12 Гбайт взаємодіє з GPU через 192-бітову шину та функціонує зі швидкістю 28000 МТ/с.

При реальному навантаженні чип прискорювався до значно більших показників. Наприклад, в Cyberpunk 2077 частота була 2730–2745 МГц, в Avatar: Frontiers of Pandora — 2737–2752 МГц, в Assassin’s Creed Mirage доходила до 2767–2775 МГц, а в The Last of Us — до 2797–2805 МГц.

У такому разі графічний процесор нагрівався до 71 градусів, а пам’ять лише до 64 °C, при цьому швидкість вентиляторів доходила до 2086 об/хв. Для відкритого корпусу та температури в приміщенні у 21 градус це багато, але з огляду на розміри відеокарти, цілком очікувано. Рівень шуму сягав 36,2 дБ(А), а дроселі під навантаженням хоч і можна було почути, але вони своїм звуком не подразнювали слух, як в деяких продуктивніших картах.

Розігнати відеокарту вдалося на 400 МГц за чипом, що дало прискорення до 2912 МГц. Пам’ять змогла функціонувати зі швидкістю 32 ГТ/с. Ліміти потужності у цій моделі не змінюються.

Тепер карта працювала на 3037–3082 МГц в Avatar: Frontiers of Pandora, на 3045–3105 МГц в Cyberpunk 2077, на 3112–3135 МГц в Assassin’s Creed Mirage та на 3172–3187 МГц в The Last of Us.

Температури фактично не змінилися, лише пам’ять стала на 2 градуси гарячішою, а швидкість вентиляторів зросла до 2107 об/хв. Звісно, рівень шуму також трохи збільшився до 36,7 дБ(А).