Результати тестування
Тестування відбувалося у режимі Turbo з підключеним блоком живлення.
Загальна продуктивність
PCMark 10
CPU-Z Benchmark
Cinebench R23
Cinebench 2024
Geekbench 6
AIDA Cache & Memory Benchmark
Дискова підсистема
Звісно, 40–50% заповнення диска навряд чи сильно вплине на швидкодію накопичувача, адже частіше на консолі буде встановлено багато ігор, тим паче, що сучасні проєкти займають все більше й більше місця. Але тестування показало, що 80 ГБ вільного простору глобально на швидкість SSD не вплине, лише 3DMark виявився чутливішим до заповнення диска.
Ігрові програми
В іграх ми перевіримо декілька режимів: Performance та Turbo зі стандартним обсягом відеобуфера, Turbo з 5 ГБ відеобуфера та Turbo з 6 ГБ відеобуфера (для 3Dmark використовувалися лише перші два режими). В іграх використовувалася роздільна здатність 1920х1080 та пресети з… мінімальною якістю графіки (в більшості ігор), без трасування променів, з активованою технологією FSR в режимі «Продуктивність» чи «Максимальна продуктивність» залежно від проєкту. Виявилося, що сучасні ігри можуть продемонструвати 40–60 кадрів за секунду лише при таких налаштуваннях. В старіших проєктах вдалося використати налаштування мінімальної чи навіть середньої якості графіки без залучення технології масштабування.
3DMark
Assassin’s Creed Valhalla
Старий проєкт, який дозволяє пограти при налаштуваннях графіки на середньому рівні. Збільшення обсягу відеобуфера до 5 ГБ трохи додає fps.
Cyberpunk 2077
Тут вже доводиться знижувати якість та залучити технологію масштабування продуктивного рівня. Для збільшення кількості кадрів за секунду, особливо це стосується рідкісних подій, краще самостійно обрати обсяг пам’яті для відеоядра.
F1 22
Знову вже старий проєкт, в якому можна обрати середню якість картинки та отримати середніх 75 fps. Тут вже 6 ГБ відеобуфера показують себе з кращої сторони.
Far Cry 6
В гру трирічної давнини можна грати лише при низьких налаштуваннях графіки. Обсяг буфера немає значення.
Hogwarts Legacy
Сучасний проєкт вже потребує якість Low та масштабування в режимі максимальної продуктивності, а це реальна роздільна здатність картинки 640х360. Знову 5 ГБ відеопам’яті дають кращий результат.
Ratchet & Clank: Rift Apart
Кривий порт для відеокарт Radeon, але непогано йде навіть на Ally, звісно з мінімальною якістю графіки та максимальною продуктивністю технології масштабування. Навіть так якихось проблем з ігроладом не спостерігалося, а візуально все виглядало чудово. Скоріше за все, саме для таких ігор й підходять портативні консолі. Гра любить пам’ять, як відео, так й звичайну, тож вибір буфера у 6 ГБ знижує вільний обсяг ОЗП, що впливає на рідкісні події.
Remnant II
Тут також треба по максимум знизити якість картинки, щоб можна було хоч якось пограти. Буфер у 6 ГБ трохи додає fps, тоді як стандартний обсяг має гірший вигляд.
Resident Evil 4
Та сама ситуація, але відеобуфер у 5 ГБ буде кращим для цієї гри.
The Callisto Protocol
Цей проєкт незабаром перейде до старих, але він й досі потребує багато ресурсів. Обирання пам’яті для відеоядра на рівні 5 ГБ додає трошки fps.
The Last of Us
Цікаво, але тут краще взагалі не чіпати обсяг відеопам’яті та залишити її із заводським налаштуванням. Звісно якість картинки на рівні Low та максимальна продуктивність технології масштабування, бо інакше грати буде неможливо.
Час автономної роботи
Щоб перевірити час роботи від акумулятора, було проведено кілька тестів за допомогою PCMark. Тест Video вимірює час роботи під час відтворення відео формату Full HD, а Game дозволяє зрозуміти, скільки зможе працювати консоль під ігровим навантаженням. Яскравість екрана була зафіксована на 120 кд/м², це 30% в налаштуваннях, щоб можна було порівняти результати з іншими мобільними пристроями. Підсвічування джойстиків було вимкнено, гучність динаміків виставлялася на рівні 20%, використовувався режим Silent для Video та Performance для Game.
Консоль без проблем може відтворювати відео протягом восьми годин, а це фактично цілий сезон якогось серіалу, та дає можливість грати десь півтори години, що було підтверджено в реальному проєкті.
Висновки
До останнього часу на ринку портативних ігрових консолей із сучасних пристроїв існували лише Nintendo Switch та різні китайські вироби, які у більшості своєї були емуляторами старих приставок. Цю ідилію нещодавно порушила Valve зі своїм Steam Deck, після чого деякі імениті виробники представили своє бачення портативного геймінгу з проєктами для настільного ПК. Днями стало відомо, що до них долучилася ще одна компанія і, можливо, це тільки початок. На відміну від Steam Deck такі пристрої працюють зі звичайною Windows 11, що з одного боку дозволяє використовувати приставку як портативний ПК, а з іншого — перетворює весь процес у суцільний жах. Якщо в закритих екосистемах ми звикли до миттєвого запуску гри та її максимальної оптимізації, то з проєктами для ПК все навпаки. Запуск супроводжується якимись лівими процесами, налаштування якості графіки у більшості випадків треба робити самотужки, інтерфейс не завжди підходить для маленького екрана тощо. Ще й настільна Windows додає свого незабутнього експірієнса. Але якщо виробники й надалі продовжать розвивати та випускати портативні ігрові консолі, можливо, й програмісти підтягнуться зі своєю оптимізацією та не будуть казати, як Тодд Говард, щоб користувачі купили собі новий пристрій, бо розробники не змогли довести до пуття свій витвір.
ROG Ally — цікава у своєму сенсі портативна консоль. Вона якісно зроблена та попри свої розміри зручна в використанні. Це стосується саме апаратної частини, бо до програмної є деякі питання. Через великий екран вона вийшла широкою, але до неї швидко звикаєш і з часом вже не відчуваєш того дискомфорту, який був при першому знайомстві з нею. Органи керування зручні, є додаткові кнопки, навіть передбачена підсвітка RGB, без якої зараз, мабуть, вже нікуди не подітися. Швидкий та яскравий екран розміром 7 дюймів з роздільною здатністю Full HD дозволить насолоджуватися не тільки іграми, але й переглядом кінострічок високої якості, а вбудований сенсор відбитків пальців підвищить безпеку пристрою. Її серцем є 16-потоковий процес з вбудованим відеоядром та 16 ГБ розпаяної пам’яті, якої, на жаль, вже не вистачає в деяких сучасних проєктах. Місткість накопичувача дорівнює 512 ГБ, чого вистачить на 4–5 великих ігор, а за необхідністю простір можна збільшити завдяки швидким карткам microSD стандарту UHS-II. Є можливість під’єднати зовнішню відеокарту та збільшити функціональність ROG Ally. Звісно, 30-ватний чип треба якось охолоджувати при таких розмірах, тож консоль оснащено активним кулером, рівень шуму якого навіть у Turbo-режимі не перевищує прийнятні рівні. Вбудованого акумулятора вистачить максимум на 1,5 години активної гри чи 8 годин перегляду відео, що не так й багато, але достатньо якось скоротити час.
Але у ROG Ally є й дитячі хвороби, деякі з них ніяк не залежать від консолі та належать до проблем з оптимізацією Windows та ігор під маленькі екрани, і тут поки що нічого не поробиш. В сучасні проєкти грати доведеться при мінімальній якості графіки та з активованою технологією масштабування з максимальною продуктивністю, але в старих іграх не все так й погано. З іншого боку, компанія ASUS постійно працює над вдосконаленням програмної частини приставки й нещодавно, наприклад, з’явилася можливість обирати обсяг пам’яті для інтегрованого відеоядра, а також були виправлені деякі помилки.
Тож якщо є бажання грати на портативній консолі у Windows-проєкти та мати можливість використовувати її як звичайний ПК, ROG Ally одна з небагатьох на ринку, яка може відповідати цим критеріям. Коштує приставка як непоганий ноутбук з тими з самими характеристиками, але ж він не такий мобільний та зручний. Для захисту пристрою краще купити жорсткий чохол, благо крім фірмового вже є й сторонніх виробників.