Огляд та тестування 16″ ноутбука ASUS ProArt P16 (H7606WX) на базі процесора AMD Ryzen AI 9 HX 370 та відеокарти NVIDIA GeForce RTX 5090

Нещодавно компанія ASUS оновила модельний ряд ноутбуків серії ProArt, оснастивши їх сучасними процесорами з підтримкою AI та потужними відеокартами останнього покоління. Тепер створювати контент з такими продуктами стало швидше та простіше, що у поєднанні з прийнятними габаритами та вагою дозволить втілювати свої найкращі ідеї навіть у дорозі. Наскільки продуктивною вийшла одна з таких новинок ми й спробуємо з’ясувати на прикладі лептопа ASUS ProArt P16 (H7606WX).

ASUS ProArt P16 (H7606WX)

Комплект постачання

Постачається ноутбук у великій чорній коробці, яку для екологічності оснащено паперовою ручкою, що має полегшити перероблення паковання та знизити засмічення навколишнього середовища.

Всередині користувача чекає ще одна коробка меншого розміру з самим лептопом, блок живлення з мережевим кабелем, документація та рюкзак.

Блок живлення потужністю 240 Вт (20 В, 12 А) має можливість працювати у широкому діапазоні вхідної напруги. Роз’єм живлення, який під’єднується до ноутбука, плаский, тож знайти заміну потім буде не так просто.

Дизайн

ProArt P16 (H7606WX) має сучасний строгий дизайн, натхненний професійними фотокамерами. Темний металевий корпус з елегантними формами підкреслює позиціювання лептопа, хоча ніщо не заважає його використовувати не тільки для творчості.

Пристрій доволі компактний, як для розмірів використаної матриці, а його габарити складають 354,9×246,9×14,9~18,3 мм, що при вазі у 1,95 кг робить його ще й відносно легким — ноутбуки з такими характеристиками зазвичай важчі на пів кіло. Як було вказано вище, лептоп повністю металевий, на верхній кришці в одному з кутів присутній лише логотип з назвою серії ASUS ProArt, а знизу є решітка з невеличкою кількістю прорізів, причому випускна решітка обмежена гумовою ніжкою по всій довжині пристрою. Також довга ніжка є в передній частині, по краях якої присутні решітки динаміків.

Інтерфейсні роз’єми з лівого боку представлені одним портом USB4 Type‑C з підтримкою DisplayPort та Power Delivery, одним USB 3.2 Gen2 Type‑A, комбінованим роз’ємом 3,5 мм для під’єднання гарнітури та портом HDMI 2.1, поруч з яким розташовано роз’єм живлення. З правої сторони користувач знайде USB 3.2 Gen2 Type‑C з підтримкою DisplayPort та Power Delivery, один USB 3.2 Gen2 Type‑A та кардрідер SD Express 7.0, що покриває всі можливі сценарії використання лептопа. Принаймні, стандартні.

Рамка екрана дуже тонка й майже непомітна. Знизу її товщина мінімальна завдяки матриці зі співвідношенням сторін 16:10, зверху знайшлося місце для вебкамери FHD з ІЧ-підсвіткою.

Екран може відкидатися на кут десь у 130 градусів, що для середньостатистичного використання цілком достатньо. Для мінімізації прогинів кришки використовується щось на кшталт подвійних петель, що досить актуально з погляду на сенсорний дисплей.

Клавіатура острівного типу, але без цифрового блоку, і це суттєвий мінус цього ноутбука, якщо користувачеві доводиться часто мати справу з великою кількістю даних. Латинські літери великі та розташовані по центру ковпачків, тоді як локалізація виконана маленькими символами, які розміщено знизу з правого боку. Функціональні клавіші половинної висоти, а кнопка увімкнення має окреме місце розташування. Кнопки керування курсором невеличкі, присутня клавіша Copilot. По боках від клавіатури встановлені гучномовці, які доповнюють нижні динаміки, тим самим покращуючи звук. Заявлена підтримка технології Dolby Atmos.

Підсвітка клавіатури білого кольору, що є стандартом для такого класу пристроїв. Є декілька градацій яскравості, яка обирається комбінацією клавіш на клавіатурі.

Тачпад великий та займає майже половину площі поверхні для долонь. Зліва зверху є невеличке заглиблення у вигляді кільця, яке відповідає за функцію DialPad. Цей сенсорний «джойстик» дозволяє керувати деякими параметрами в системі або інструментами у відповідних застосунках. При активації DialPad вмикається маленький індикатор в його центрі, тоді як в старих ноутбуках з ним ефекти були складнішими.

Крім цього індикатора є також світлодіоди, які сигналізують про стан системи, живлення та активності накопичувача. Розташовані вони в задній частині пристрою, знизу, тобто користувач їх навіть не помітить.

Екран

Ноутбук оснащено 16″ матрицею OLED, яку ASUS називає Lumina Pro і на відміну від простіших версій пристроїв ProArt новинка може похвалитися частотою оновлення в 120 Гц з підтримкою VRR та піковою яскравістю у 1600 ніт в режимі HDR. Роздільна здатність складає 3840×2400 точок, що гарно буде для роботи та не дуже для ігор через збільшені вимоги до апаратної частини лептопа. Покриття антивідблискове, екран сенсорний та реагує на дотик.

Встановлена матриця ATNA60HC03‑0 виробництва Samsung.

Подивимося на можливості матриці, для чого скористаємося приладом SpyderX Pro та програмами DisplayCAL з Argyll й HCFR Colormeter. Яскравість була встановлена на рівні 120 кд/м², що дорівнює 47% від максимального значення.

Якість матриці на висоті, досягнуте покриття кольорів sRGB та DCI P3 сягає 100%, Adobe RGB на рівні 94%, тож можна професійно займатися графікою на цьому ноутбуку.

За точністю передачі кольорів тут все в повному порядку, середня Delta E менше як одиниця, те саме обіцяв й виробник, але для ще кращого результату матрицю все ж таки варто калібрувати та довести температуру до потрібного рівня.

Обіцяна яскравість у 1000+ кд/м² у звичайному режимі не досяжна, а от на 685 кд/м² без HDR користувач очікувати зможе.

Внутрішня будова

Повні характеристики ноутбука переглянемо завдяки діагностичним утилітам, одна з яких HWInfo.

Лептоп виконаний на базі процесора AMD Ryzen AI 9 HX 370 сімейства Strix Point, виготовленого по 4‑нм технологічним нормам. Він містить чотири звичайні ядра Zen 5 з базовою частотою 2000 МГц, яка може збільшуватися при автоматичному прискорені до 5100 МГц, та вісім ядер Zen 5c, також з частотою 2000 МГц й прискоренням до 3300 МГц. Всі вони підтримують технологію SMT, через що CPU може обробляти до 24 потоків одночасно. Також в складі процесора присутній блок NPU з продуктивністю 50 TOPS. Загальний обсяг кеш-пам’яті L3 складає 24 МБ, а рівень TDP знаходиться в межах 15–54 Вт, але в ASUS ProArt P16 (H7606WX) він збільшений до 75 Вт.

При однопотоковому навантаженні процесор функціонував на максимальній частоті у 5150 МГц для звичайних ядер та 3275 МГц для компактних. При задіянні всіх потоків частота основних ядер вже знижувалася до 5125 МГц.

Пам’ять встановлена стандарту LPDDR5-7500 виробництва Samsung (K3KLALA0DM-MGCU) загальним обсягом 64 Гбайт, що буде доречним при роботі з графічними або відео пакетами.

Відеокарта NVIDIA GeForce RTX 5090 Laptop має 10496 потокових процесорів, 328 TMU та 112 ROP, які працюють на частоті 1095 МГц з автоматичним прискоренням до 1597 МГц. Пам’ять GDDR7 обсягом 24 Гбайт взаємодіє з GPU через 256-бітову шину та функціонує зі швидкістю 28000 МТ/с. Тобто все стандартно, але TGP обмежений 120 Вт максимум — розміри пристрою не дозволяють встановити ефективнішу систему охолодження, що й впливає на можливості карти.

У випадку малого навантаження на відеокарту, система автоматично перемикається на вбудоване у процесор графічне ядро AMD Radeon 890M. Жорстко задати ту чи іншу карту, як це буває в ігрових лептопах, неможливо.

Дискова підсистема представлена двома NVMe-накопичувачами Micron 2500 MTFDKBA2T0QGN-1BN1AABGA на 2048 Гбайт з підтримкою інтерфейсу PCIe 4.0 x4, але один з них працює лише на половині ліній, що обмежує продуктивність лінійного читання та запису майже у два рази. Цей SSD краще, мабуть, використовувати для зберігання даних або не для інтенсивного навантаження.

Всередині пристрій має класичне компонування і більшу частину займає плата з системою охолодження, в конструкції якої використовується випарна камера, два відцентрові вентилятори й два маленьких радіатори.

Літій-полімерна акумулятора батарея потужністю 90 Вт⋅г (5820 мА·г) має чотири комірки та робочу напругу 15,48 В. Компоненти, які можна замінити (а це SSD та бездротовий модуль MediaTek MT7925B22M), накриті захисною плівкою, що робить конструкцію цілісною та монолітною на вигляд. Два динаміки по краях в передній частині лептопа виконані в окремих капсулях, тоді як інші знаходяться біля клавіатури під робочою поверхнею.

Все це накриває металева кришка з решітками, на яких зсередини встановлені нейлонові фільтри від пилу.

Програмне забезпечення

Разом з ASUS ProArt P16 (H7606WX) постачається пакет фірмового програмного забезпечення. Як заведено з неігровими пристроями компанії, основним застосунком є MyASUS, в якому можна здійснити основні налаштування ноутбука.

ProArt Creator Hub дозволяє обрати режим роботи ноутбука, налаштувати систему охолодження, здійснити розгін та калібрування екрана вбудованими засобами з долученням калібратора. На жаль, популярні серед користувачів пристрої Spider компанії Datacolor не підтримуються.

Dial & Control Panel дозволяє налаштувати сенсорний «джойстик».

Наступні програми, які функціонують із залученням ШІ, здебільшого зацікавлять творчих особистостей.

Ефективність системи охолодження та рівень шуму

Тепер перевіримо систему охолодження. Враховуючи розміри пристрою, чогось незвичайного навряд чи можна буде очікувати, і це стосується всіх подібних ноутбуків.

Ефективність буде перевірено у трьох режимах: Standart, Performance та Manual OC (розгін карти та форсування системи охолодження). Для створення максимального навантаження залучався стрес-тест AIDA64, який навантажував одночасно процесор та пам’ять. Результати в 3D були отримані при використанні синтетичного пакета 3DMark з тестом Speed Way.

Standart

В стандартному режимі процесор стартував з потужністю 70 Вт, яка потім знизилася до 58 Вт максимум, температура ядер при цьому не перевищувала 94 градуси, хоча сам процесор доходив до 98 градусів. Рівень шуму складав 43,2 дБ(А).

Потужність відеокарти дорівнювала 120 Вт, а її робочі частоти сягали 1260–1462 МГц. Температура графічного процесора складала 77,6 °C, а пам’яті — 78 градусів. Рівень шуму доходив до 44,3 дБ(А).

Performance

Продуктивний режим вже знімає обмеження на процесорі й він короткочасно може споживати до 77 Вт, тоді як при довгому навантажені цей показник тримається на рівні 70 Вт. Температура процесора тепер доходить до 100 градусів, тоді як самі ядра тримаються на позначці 95. Рівень шуму — 50 дБ(А).

Потужність карти збільшилася до 130 Вт, а її частоти зросли до 1365–1567 МГц. Швидкість вентиляторів збільшилася, що вплинуло на температуру пам’яті, яка тепер лише 76 градусів, а ось чип залишився на тому самому рівні у 77 градусів. Рівень шуму був 50 дБ(А).

Manual OC

В ручному режимі з процесором фактично нічого не сталося, рівень споживання не змінився, як і його температури. Шум також залишився без змін у 50 дБ(А).

Невеличкий розгін відеокарти навіть негативно вплинув на його параметри при навантаженні й тепер частоти знаходились на рівні 1237–1515 МГц при 128 Вт споживання. Зате температури GPU та пам’яті трошки впали — до 75 та 76 градусів відповідно. В реальності у такому режимі в іграх ми отримали додаткові декілька fps, тож розгін все ж таки мав позитивний ефект. Рівень шуму склав 50,2 дБ(А).

Результати тестування

Тестування відбувалося у режимі Performance.

Загальна продуктивність

PCMark 10

CPU‑Z Benchmark

Geekbench 6

Geekbench AI

Blender

Cinebench R23

Cinebench 2024

Corona

Octane

V‑Ray 6 Benchmark

AIDA Cache & Memory Benchmark

Дискова підсистема

Тестування відбувалося лише на диску C, як найшвидшому.

Ігрові програми

В іграх ми перевіримо три режими: Standart Mode, Performance Mode та Manual OC Mode. Використовувалася роздільна здатність 3840×2400 та пресети з високою якістю графіки, без трасування променів у більшості випадків, але з активованою технологією DLLS. Умови тестування в іграх можна переглянути в останніх оглядах відеокарт.

3DMark

Assassin’s Creed Mirage

Cyberpunk 2077

Monster Hunter Wilds

Ratchet & Clank: Rift Apart

Remnant II

Silent Hill 2

S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl

Star Wars Outlaws

The Last of Us

Total War: Pharaoh Dynasties

Час автономної роботи

Щоб перевірити час роботи від акумулятора, було проведено кілька тестів за допомогою PCMark. Тест Modern Office симулює комбіноване офісне навантаження. Другий тест вимірює час відтворення відео формату Full HD, а Game дозволяє зрозуміти, скільки зможе працювати ноутбук під ігровим навантаженням. Яскравість екрана зафіксована на рівні 120 кд/м² (47% яскравості), підсвічування клавіатури вимкнено, гучність динаміків була виставлена на 20%. У повсякденних тестах використовувався режим роботи ноутбука Silent з режимом функціонування графічної системи Eco, для ігор — Standart.

Гарний результат на рівні звичайних ультрабуків, а про потужні ігрові пристрої можна навіть не згадувати — новинка змогла працювати від акумулятора 10–11 годин при перегляді відео та офісному навантаженні, і це попри те, що компоненти тут не гірші, ніж в геймерських лептопах. Звісно, робота в графічному або відеопакеті виснажить батарею дуже швидко, але потенціал в розглянутого ноутбука все ж таки кращій за більшість потужних продуктів, що дає надію закінчити проєкт в дорозі.

Висновки

ASUS ProArt P16 (H7606WX) вийшов потужним та відносно компактним ноутбуком з прийнятною вагою. Він виконаний на базі сучасного процесора AMD Ryzen AI 9 HX 370 з можливістю прискорення операцій зі штучним інтелектом та обчислювання великої кількості потоків одночасно. Доповнює його відеокарта NVIDIA GeForce RTX 5090 Laptop, безумовним плюсом якої є великий обсяг пам’яті, що буде корисним в робочих застосунках, особливо, з використанням ШІ. Але через компактні розміри лептопа відеокарта має обмеження за потужністю, тож на гарну продуктивність в іграх не варто розраховувати, тим паче, що тут встановлена матриця з роздільною здатністю 4K, що є справжнім викликом для мобільної карти.

Встановлений екран ASUS Lumina Pro OLED сенсорний та яскравий, з гарною передачею кольору та частотою оновлення 120 Гц, що додасть комфорту при роботі в графічних та відеоредакторах навіть в польових умовах. На робоче застосування ноутбука натякає й великий обсяг пам’яті у 64 Гбайт, яку хоч і не можна замінити, але її вистачить надовго. Дискова підсистема теж на висоті й представлена двома швидкими накопичувачами місткістю 2 Тбайт кожен. Правда, один з них має обмеження за продуктивністю, тож його краще використовувати для повільних завдань. Комунікаційні можливості лептопа на відповідному рівні: достатня кількість USB-портів, включно з USB4, Wi-Fi 7 з Bluetooth 5.4, а також кардрідер SD Express 7.0. Немає лише порту Ethernet, натомість є вебкамера FHD з ІЧ. Звукова система гарна й з підтримкою Dolby Atmos. І все це в металевому корпусі та з потужною батареєю, якої вистачить на день користування при слабкому навантаженні. Наче все є для здійснення творчих мрій, і лише цифрового блоку не вистачає на клавіатурі й для когось це може бути суттєвим мінусом.

В підсумку маємо потужний елегантний ноутбук з відносно компактними розмірами та прийнятною вагою, який призначений для графічних та відео застосунків з можливістю розважитися після робочого дня, але ціна декого може налякати.