Огляд геймерського крісла HATOR Arc 3 Velour XL

Український бренд HATOR здавна має один з найширших портфелів геймерських крісел на ринку: від бюджетних до преміальних. Логіка появи такого продукту у компанії, що займається периферійними пристроями, насправді дуже очевидна. Адже як клавіатура, миша, гарнітура, килимок безпосередньо впливають на зручність використання комп’ютера, так і меблі — крісло та стіл, є також важливим компонентом ергономічного «ансамблю» користувача ПК (разом з монітором, до речі). Звісно, можна нехтувати всім, що не входить у склад системного блоку та орієнтуватися у будівництві свого оптимального ПК виключно бенчмарками, але само тіло користувача стане фінальним бенчмарком: жодна кількість FPS не врятує досвід використання, якщо при цьому болить спина.

Як багато інших продуктових лінійок HATOR, крісла суттєво еволюціонували за роки й зараз флагманська серія Arc вже знаходиться у третьому поколінні. Arc 3 представлена у двох розмірних варіантах — стандартному (формально S/L, але це не відображено у назві) та XL, а також у кількох оббивках. Суфікс PU в назві передбачає протеїнову шкіру, а Velour, відповідно, велюрову тканину. Для тканинного варіанту є також вибір з восьми кольорів, в той час як PU — тільки чорний. Ми протестували Arc 3 Velour XL у чорному велюрі (точний номер моделі: HTC3440XL) — найбільшу та найм’якішу версію флагманської лінійки за 23999 грн.

Варто ще раз підкреслити, що геймерське крісло — це меблі, а не комп’ютерна периферія. Підхід до тестування тут інший. Коробка Arc 3 XL вагою понад 30 кг стала одним з найбільших та найважчих предметів, які коли-небудь до нас потрапляли й при цьому не були монітором. Складання займає час, тестування вимагає щоденного використання, а оцінка якості залежить від деталей, які не завжди видно на фото.

Ще один важливий момент: ринок геймерських крісел надзвичайно неоднорідний. Разом з HATOR на цьому ринку можна знайти інші знайомі імена: ASUS, Corsair, Cougar, Predator (Acer), Razer, а разом з ними — суто профільні меблеві Herman Miller, AndaSeat, Secretlab та інші. І, в тому числі не дуже відомі бренди, а іноді, прямо скажемо, зовсім не бренди. Іноді за схожою ціною можна знайти як якісний продукт зі сталевим каркасом та пінкою високої щільності, так і хитку конструкцію з ДВП та поролоном, яка розвалиться за рік. Тому детальний розбір конструкції HATOR Arc 3 XL є не формальністю, а спробою показати, що саме можна отримати за досить чималі гроші.

Що таке ігрове крісло

Перш ніж перейти до огляду, варто зрозуміти контекст: геймерське крісло є відносно молодим продуктом, але вже з цікавою історією. Масовий ринок почав формуватися, коли з’явився Twitch та феномен стрімінгу. У стримінгу обладнання творця контенту є частиною особистого бренду, і так геймерське крісло, що з’являється в кадрі трансляції, перетворилося з утилітарного об’єкта на маркер статусу професійного стрімера. Естетика спортивного сидіння «як в авто» з’явилася не через ергономічні дослідження — це був стратегічний вибір заради візуальної привабливості та асоціації зі швидкістю, професіоналізмом, змагальністю. До речі, десь поруч є й мода на RGB: підсвічування ПК існувало й раніше, але саме стрімери зробили його мейнстримом.

Типове геймерське крісло легко впізнати за набором характерних рис. Висока спинка на всю довжину підтримує весь хребет від попереку до голови, включно з плечима. Багато моделей мають «крила» в області плечей — прямий спадок від автомобільних сидінь для перегонів. Ковшоподібне сидіння з підвищеними бічними валиками огортає користувача, створюючи ефект «кокона». Знімні подушки для поперекової підтримки та для шиї часто входять в комплект. Яскрава естетика, часто з контрастним рядком, перегоновими смугами та логотипами, відрізняє геймерське крісло від стриманого офісного. Функціонально ж ці крісла схожі на офісні: поворотна основа, коліщатка, газліфт для регулювання висоти, регульовані підлокітники, спинка що відкидається. Проте, між ними є різниця та певна логіка за межами виключно стилю.

Філософія дизайну полягає у створенні затишного, «обгортаючого» досвіду для тривалих ігрових сесій. Товстий наповнювач, ефект кокона від ковшоподібного сидіння та можливість відкидання до 155–180° дозволяють розслабитися між матчами або під час перегляду відео. Це крісло для дозвілля та занурення, де комфорт та естетика мають вищий пріоритет, ніж офісна ергономіка. Можливість відкинутися майже горизонтально, товсті подушки, спортивний вигляд — все це працює на створення простору для розваг, хоча не завадить й роботі.

Але є критично важливий нюанс, який варто зрозуміти перед покупкою будь-якого геймерського крісла: перегоновий дизайн створили для зовсім іншого контексту. У рухомому автомобілі водій потребує утримання проти бічних сил під час поворотів на високій швидкості. Підвищені валики на сидінні та спинці запобігають зсуванню тіла вбік. Але ця вимога повністю відсутня для людини, яка сидить за нерухомим столом. Тому бічні валики можуть стати не перевагою, а недоліком: вони обмежують природні зміни пози, створюють точки тиску на стегнах, заважають сідати навхрест або підібрати ногу під себе. Форма спинки автомобільного крісла з фіксованими «крилами» може обмежувати рух рук та плечей, особливо якщо користувач має звичку часто тягнутися до бічних моніторів або периферії на краю столу. Версії з розширеним сидінням (як XL у HATOR) мінімізують головний недолік геймерських крісел — обмеження від бічних валиків. Додаткові п’ять сантиметрів ширини можуть бути різницею між комфортом та постійним відчуттям стиснення.

Офісне крісло створене за зовсім іншою філософією. Його мета: підтримати тіло так, щоб зменшити напругу та підвищити концентрацію протягом восьмигодинного робочого дня. Естетика стримана, професійна, мінімалістична, бо крісло не повинно відвертати увагу (в тому числі, оточуючих). Популярне рішення з сітчастою спинкою забезпечує кращу вентиляцію, інтегрована поперекова система підтримує природний S‑подібний вигин хребта без зовнішніх подушок, так званий «водоспадний» (waterfall) край сидіння зменшує тиск на задню частину стегон. Регулювання глибини сидіння дозволяє налаштувати крісло під довжину ваших ніг. Синхронізований механізм нахилу рухає спинку та сидіння разом, підтримуючи правильний кут між тілом та стегнами. Але це все — про хороше офісне крісло, а не просто будь-яке. На жаль, більшість крісел є просто «пристроєм для сидіння» і нічим разючим похизуватися не можуть.

І загалом найкраще крісло — це те, що відповідає типу тіла та сценаріям використання конкретного власника. Ігрові крісла часто мають дуже суттєву вартість, що є наслідком якісного дизайну та якісних матеріалів. І навпаки, крісло «гоночної» форми, що коштує, як найзвичайніше офісне — натякає на те, що чекати від нього чогось особливого не варто.

Специфікації

Комплект постачання

HATOR Arc 3 XL постачається в величезній картонній коробці вагою понад 30 кг — це справді одна з найбільших посилок, з якими нам довелося мати справу. Упаковка міцна, з ручками для перенесення, але краще мати помічника, бо габарити та вага роблять транспортування однією людиною складним завданням.

Всередині все акуратно упаковано у захисну плівку та пінопласт. Металеві деталі та важкі компоненти складені в окремі коробки.

До комплекту входять:

• спинка;
• сидіння;
• комплект бічних накладок на магнітах;
• підлокітники (2 шт.);
• газліфт 4 класу;
• кожух газліфта;
• п’ять коліщаток;
• п’ятипроменева алюмінієва основа;
• магнітна поперекова подушка;
• подушка для шиї з кріпленням на магніті;
• великі та малі шайби;
• самонарізні гвинти для кожуха;
• гвинти для монтажу;
• універсальний ключ для складання;
• інструкція зі збирання та використання.

Деталі конструкції

Спинка Arc 3 XL має класичну для геймерських крісел форму з високою підтримкою (87 см) та бічними «крилами». Разом з тим дизайн не настільки агресивний, як у деяких конкурентів — скажімо, відсутні абсурдні на комп’ютерному кріслі, але характерні для автоспорту вирізи під багатоточкові паски безпеки (єдина причина існування цього елементу, без чого він стає суто декорацією). Каркас сталевий. Форма спинки анатомічна, з підтримкою природного S‑подібного вигину хребта. «Крила» в області плечей не надто виступають, тому не створюють критичних обмежень для руху можна вільно тягнутися в сторони, не відчуваючи тиску. Наповнювачем тут є пінка високої щільності, яка зберігає форму та забезпечує м’яку, але підтримуючу посадку навіть після кількох годин безперервного сидіння.

Як вже зрозуміло, ззовні спинка та сидіння обтягнуті велюром. На відміну від PU-шкіри, велюр приємний на дотик, дихає значно краще та не нагрівається влітку. На вибір є вісім кольорів і всі вони виглядають менш радикально, ніж чорна шкіра. Тим більше в Arc 3 немає двоколірних комбінацій, прострочки «ромбиком» а‑ля тюнинг-сцена 2000‑х років та інших (вдалих чи ні) елементів стилізації під спорткар. Це розчарує тих, хто бажає саме такий вигляд, але загалом як раз розширює можливість вписати крісло в наявний інтер’єр кімнати. Маленький прапор України, пришитий до лівої сторони спинки, є приємним нагадуванням — HATOR має українське походження.

Сидіння Arc 3 XL — це головна перевага моделі. Ширина 56 см дає свободу, якої бракує на стандартних геймерських кріслах з їх 48–50 см. Можна сидіти навхрест, змінювати позу, підібгати одну ногу під себе, не відчуваючи тиску бічних валиків на стегна. Ця різниця відчувається відразу після першої години використання. Бічні валики присутні, але вони нижчі та м’якші, ніж на багатьох конкурентах. Валики не заважають, але все ще створюють відчуття «гнізда», яке багато хто асоціює з геймерськими кріслами. Глибина 56 см підходить для користувачів зі зростом до 200 см без тиску на задню частину колін.

Велюрова оббивка виявилася приємною несподіванкою. Матеріал м’який, дихає та не ковзає. Плечі, стегна та спина не пропітніють крісло навіть під час інтенсивних ігрових сесій влітку.

Єдине застереження: світлий пил, волосся та крихти будуть помітні на чорній поверхні. Раз на тиждень треба пройтися пилосмоком або липким валиком, але це невелика плата за комфорт. Втім, це якщо у вас немає собак чи котів — бо інакше, мабуть, краще обрати хоча б не чорний колір…

Підлокітники 4D дозволяють регулювати висоту, глибину (вперед-назад), кут повороту всередину/назовні та зсув вліво-вправо. Це максимальна на сьогодні комбінація налаштувань та, мабуть, максимум взагалі.

Накладки на підлокітниках м’які, покриті приємним матеріалом, який не тисне навіть після кількох годин. Накладки тримаються на магнітах і можуть зніматися.

HATOR використовує якісний механізм Multiblock Nobleshift з можливістю регулювання жорсткості відкидання. Під сидінням справа знаходиться важіль для блокування та розблокування нахилу.

Максимальний кут відкидання 170°. Багатопозиційне блокування дозволяє зафіксувати спинку в будь-якому положенні, а не лише вертикально чи повністю відкинутою, тому зручно підібрати кут під перегляд відео або читання. Для цього використовується важіль праворуч і дуже важливо не чіпати його до повного збирання спинки з сидінням, бо потужна пружина може нашкодити фізично!

Газліфт класу 4 з сертифікацією SGS — найвищий стандарт якості для офісних та геймерських крісел. Він розрахований на навантаження до 180 кг та забезпечує плавне регулювання висоти без провалів чи застрягань. Ці елементи також відрізняються мінімальною довжиною і в такому випадку використано універсальний «дорослий» варіант, якого вистачить на широкий діапазон зросту користувача.

П’ятипроменева основа міцна та стабільна. Зроблена з алюмінію, що краще, ніж пластик. Діаметр основи стандартний для геймерських крісел цього класу — забезпечує хорошу стійкість навіть під час активного відкидання, без ризику перекидання.

Коліщатка мають діаметр 75 мм порівняно з типовими 60 мм та досить складну конструкцію настільки, щоб отримати власну назву HATOR Softride+. Вони тихо котяться по ламінату та плитці, не дряпають підлогу. На килимі працюють без проблем — крісло легко пересунути, не застрягає.

Поперекова подушка знімна. Всередині магніт, який «чіпляється» за металевий каркас спинки — зручне рішення від HATOR, подушка не зісковзує під час використання. Товщина та форма підібрані добре, а позиціювання треба налаштовувати індивідуально під вигин хребта вище чи нижче і магніт дозволяє це зробити на відміну від простого кріплення на ременях.

Подушка для шиї кріпиться так само на магніті до верхньої частини спинки. Підтримує шийний відділ під час відкидання або під час роботи з нахилом голови вперед. Обидві подушки у чорному велюрі, з логотипом HATOR. Якість пошиття відповідає ціновому сегменту, без стирчащих ниток чи нерівних швів.

На останок: невеличка нашивка на зворотному боці спинки крісла приховує сюрприз — контейнер для NFC-мітки. Використовуючи будь-який застосунок для роботи з NFC, можна записати туди щось і потім відповідно використовувати. Загалом, як й вся тема «смарт-будинку», NFC-мітки є окремою можливістю налаштувати своє життя — для тих, хто бажає та вміє займатися автоматизацією. Для всіх інших, це залишиться просто декоративним елементом на кріслі.

Збирання

Як вже можна помітити, крісло постачається в розібраному вигляді. Складання HATOR Arc 3 XL не вимагає спеціальних навичок складніших, ніж робота викруткою та ключем. На процедуру варто виділити близько години та 2×2 метри вільного простору на підлозі.

Якщо збирає доросла людина, здатна підіймати 25 кг, то реальної потреби у помічнику немає, але вдвох буде таки зручніше збирати спинку. Проте, для деяких користувачів той факт, що крісло не зібрано, може бути мінусом. У комплекті є ілюстрована інструкція з покроковими фото, втім, починати вчитися механічним роботам з нуля краще на чомусь іншому.

Процес починається з розпакування всіх компонентів та перевірки комплектності. Деталі краще розкласти на підлозі для швидкого доступу до кожної з них. Варто підготувати м’яку підкладку (рушник або ковдру) для захисту велюрової оббивки під час роботи — подряпини на велюрі помітні та незворотні.

Перший етап — встановлення коліщаток. П’ять коліщаток вставляються в отвори алюмінієвої основи та фіксуються простим натисканням до характерного клацання. Кожне коліщатко варто посмикати для перевірки щільності установки — воно не повинно виходити під навантаженням.

Після цього основу з коліщатками потрібно перекинути отворами догори. Газліфт вставляється товстим кінцем у центральний отвір алюмінієвої основи. Він має сісти щільно, без прозорів.

Зверху одягається пластиковий кожух, який закриває металеву частину газліфта та робить конструкцію естетичнішою. Кожух тримається на терті, додаткове кріплення не передбачене і не потрібне.

Далі — монтаж підлокітників до сидіння. Сидіння потрібно покласти на підлозі велюром вниз з м’якою підкладкою. Підлокітники прикладаються до кронштейнів з боків з правильною орієнтацією: важелі регулювання мають бути з внутрішнього боку (ближче до центру), а не ззовні. Це очевидно, але без уваги можна й сплутати. Про всяк випадок, на підлокітниках є тимчасові наліпки «R» та «L», що маркують орієнтацію. По чотири гвинти на кожен підлокітник затягуються рівномірно, без надмірного зусилля. Інструмент для закручування гвинтів зі шліцом внутрішній шестикутник постачається в комплекті з кріслом.

Далі також чотирма гвинтами потрібно прикрутити механізм нахилу. На механізмі є помітка «Front», що підказує, якою стороною потрібно встановлювати до переднього краю.

Якість кріпильних елементів відповідає ціновому сегменту: гвинти мають красиве покриття, різьблення чисті та затягуються без зривів, шайби не деформуються. А те, як вони упаковані разом з подвійним ключем-викруткою взагалі нагадує деталі для тюнінгу авто.

Регулювання висоти крісла здійснюється важелем під сидінням праворуч. Правильна висота — коли ноги стоять на підлозі, а стегна паралельні підлозі або під невеликим кутом вниз. Важіль ліворуч відповідає за регулювання механізму качання. Обидва важелі металеві та мають пластикові подовження для зручності, які треба встановити.

Зібрана «середня» частина крісла (сидіння, підлокітники, механізм) обережно встановлюється на газліфт. Це можна зробити або знизу, або згори. Якщо основа з газліфтом стоїть на підлозі, то згадана обережність потрібна для влучання газліфтом в отвір в механізмі крісла. А якщо основу встромляють у перегорнуте крісло, то обережність потрібна під час першого перегортання: після установки на крісло треба вперше сісти своєю вагою — це остаточно зафіксує газліфт. До цього моменту половинки крісла тримаються ненадійно, а от з часом використання, навпаки, вибити газліфт (наприклад, для заміни) буде все важче.

З’єднання спинки та сидіння — єдиний етап, де бажано мати помічника, бо тримати спинку однією рукою та прикручувати іншою може бути незручно. Спинка прикладається до задньої частини сидіння, отвори на кронштейні сумісні з отворами на механізмі. Гвинти затягуються з перевіркою міцності з’єднання — люфтів бути не повинно.

Після цього бокові механізми треба прикрити чотирма (по два з кожної сторони) декоративними кожухами з магнітним кріпленням.

Для надійності, нижні також мають кріплення одним саморізом знизу — саме для цієї операції інструмент в комплекті має хрестову викрутку на іншому кінці.

Поперекова подушка встановлюється на потрібній висоті на спинці — магніт зачіплюється за металевий каркас. Подушка для шиї кріпиться так само вже до верхньої частини спинки.

Враження

Оскільки маємо справу з нетиповим для нас продуктом, перед описом вражень варто зробити невелике пояснення: у власності автора є півдесятка різних «геймерських» та «якісних офісних» крісел (включно з 5 роками експлуатації Razer Iskur, про що вже одного разу згадувалося в іншій статті: Збирання концепт-ПК Lian-Li x Razer), наявний певний досвід їх збірки та ремонту, а також більше десятиліття досвіду експлуатації справжніх спортивних крісел виробництва Sparco (Chrono Road) та Recaro (Speed V) в автомобілях. Цього недостатньо, щоб вважатися експертом з питання, але достатньо, щоб мати досить, як кажуть американці, seat of the pants-досвіду для опису вражень.

Отже, HATOR Arc 3 XL є масивним, добротним кріслом. Велюр на дотик набагато приємніший за PU-шкіру, яка домінує в цьому ціновому сегменті. Матеріал м’який, теплий, не ковзає. Пінка не «пробивається» за перші години, а м’яко підтримує. Це відчуття залишається навіть після тижня щоденного використання по 6–8–10 годин.

Посадка комфортна з першої хвилини. Широке сидіння дає свободу, яку важко переоцінити. Можна сісти звично, навхрест, підібгати одну ногу під себе, змінювати позу кожні 20–30 хвилин без боротьби з бічними валиками. Це критична перевага XL-версії та головна причина обрати її порівняно зі стандартною Arc 3. На типових геймерських кріслах з 50 см шириною такої волі немає — через годину стегна починають відчувати тиск валиків, через дві години хочеться встати. Тут цієї проблеми немає (хоча вставати частіше таки варто незалежно від зручності крісла!).

Спинка висотою 87 см обгортає від попереку до голови, створюючи відчуття підтримки всього тіла. «Крила» не заважають, руки рухаються вільно — можна тягнутися до краю столу, до бічних моніторів, до полиці збоку без відчуття тиску на плечі, який є очікуваним в спортивному автомобілі, але не за столом. Механізм нахилу працює плавно, без різких ривків.

Підлокітники після налаштування підтримують лікті у природному положенні, знімаючи навантаження з плечей та шиї. Вони регулюються за трьома осями: висота (важіль з зовнішнього боку, тягнути догори), глибина (тягнути вперед-назад після натискання бічної кнопки), кут повороту (поворот накладки всередину або назовні після натискання бічної кнопки), ширина (натиснути на кнопку по центру та рухати праворуч-ліворуч). Все це 4D-регулювання суб’єктивно виглядає більше маркетингом: особливо можливість повороту та додатковий рух по ширині (на додачу до регулювання гвинтами знизу). Можливо, було б краще мати простіші підлокітники та меншу ціну крісла при цьому, але реалія ринку в тому, що конкуренти будуть просувати 4D, як перевагу й у вищому сегменті це стає аргументом. Сам механізм регулювання працює чітко, без люфтів — але треба розуміти, що повної монолітності такої конструкції досягти нереально.

Після трьох тижнів щоденного використання (від 6 до 12+ годин на день, змішане навантаження: робота, ігри, відпочинок) можна зробити висновки про тривале використання. Крісло залишається комфортним протягом всього дня. Пінка високої щільності не «пробивається», підтримка залишається стабільною. Висока спинка дисциплінує: коли відкидаєшся на неї, автоматично вирівнюєшся. Поперекова подушка підтримує нижню частину спини, але її треба час від часу коригувати — вона може трохи зміщуватися під час активного руху. Це не інтегрована система, як на Razer Iskur, тож очікувати ідеальної стабільності не варто, але магнітне кріплення працює краще простої еластичної стрічки.

Догляд потрібен. Велюр збирає пил, волосся, крихти від їжі (якщо їсте за комп’ютером, що не рекомендується, але всі це роблять). Раз на тиждень треба пройтися пилосмоком або липким валиком. PU-шкіру достатньо протерти вологою серветкою, тут так не вийде. Втім, це плата за комфорт.

Шум мінімальний. Коліщатка котяться тихо по ламінату, плитці, килиму. Механізм нахилу не скрипить навіть після тижня інтенсивного використання з щоденним відкиданням. Газліфт працює безшумно. Загалом, крісло не видає дратівливих звуків.

Єдиний елемент, який взагалі може звучати — це підлокітники, в яких надто багато регулювань. Але в цьому Arc 3 XL виявився помітно кращим за Razer Iskur. Гвинтові з’єднання залишилися щільними до кінця тестового періоду, люфтів не з’явилося. Підлокітники тримають налаштування та не «сповзають» з часом. Магнітна подушка не відпала жодного разу. Вся конструкція була стабільна.

Окремо варто наочно показати різницю в розмірі між стандартним Razer Iskur та HATOR Arc 3 XL:

Під час тривалої ігрової сесії на 4–5 годин підряд, незалежно від жанру — хоч Diablo 4, хоч Delta Force, хоч Forza Horizon 5, крісло HATOR Arc 3 XL показує себе з кращого боку. Можна відкинутися під час кат-сцен або завантажень, схилитися до екрана під час складних боїв або прицільної стрільби. Підлокітники підтримують лікті, коли руки на клавіатурі та миші. Для геймпаду зручніше підлокітники опустити або повернути в сторони (єдиний сценарій, при якому знадобилася ця функція). Також, можливість вимкнути режим крісла-гойдалки важелем ліворуч виявився більш потрібним, ніж здавалося — в запеклому мультіплеєрі краще, щоб крісло було монолітним, а у звичайному розслабленому геймингу краще було мати можливість відкидатися.

Для роботи за комп’ютером Arc 3 XL теж підходить, але з застереженнями, що яскраве геймерське крісло може виглядати недоречно в деяких випадках. Для домашнього офісу, стартапу з вільним стилем, творчих професій — без проблем. Функціонально крісло справляється з робочими потребами так само добре, як й з ігровими: спинка підтримує правильну поставу, підлокітники налаштовуються під висоту столу, можна відкинутися для паузи або дзвінка. Цей матеріал, як і ще декілька, були написані саме сидячи на HATOR Arc 3 XL.

Висновки

HATOR Arc 3 XL — це третє покоління флагманської серії українського бренду, який пройшов тривалий шлях у виробництві геймерських крісел. Від оригінального Arc, через Arc 2 з його покращеннями, до поточного Arc 3 — кожна ітерація вносила вдосконалення на основі зворотного зв’язку користувачів та розвитку технологій. Паралельно HATOR розвиває й інші лінійки (Darkside теж у 3‑му поколінні та купі різновидів, плюс бюджетні Flash), що свідчить про системний підхід до категорії крісел, а не про разові експерименти. Arc 3 XL виконує свою обіцянку: забезпечує комфорт для тривалих ігрових сесій, підтримує все тіло від стегон до голови та виглядає відповідно до геймерської естетики.

Сподобалося:

• Ширина сидіння 56 см.
• Велюрова оббивка приємна та практична.
• Висока якість збірки.
• 4D підлокітники.
• Магнітні подушки для попереку та шиї.
• Відкидання до 170°.
• Якісний механізм нахилу.
• NFC-мітка, якщо є звичка ними користуватися.

Не сподобалося:

• Немає інтегрованої системи підтримки попереку, тільки подушка.
• Догляд за велюром складніше, ніж за шкірою.
• Вага (якщо треба транспортувати).
• «Напівгоночний» дизайн подобається не всім.

Уважні читачі могли помітити, що у переліку мінусів вище немає ціни, а вона є дуже відчутною. Точніше, у прямих конкурентів ціни подібні й HATOR навіть виграє, але порівняно зі звичайним стільцем з магазину меблів вона космічна. Так ось, і після багатьох років експлуатації подібних крісел це можна казати з впевненістю: «не варто економити на собі». Якщо за комп’ютером проходить суттєва частина життя — то питання ергономіки всіх компонентів постають дуже актуально. Це стосується не тільки HATOR Arc 3 XL: плюс-мінус отримуєш те, за що сплачено і крісло за $500 вп’ятеро краще крісла за $100. По можливостях налаштування, по якості компонентів, по витривалості конструкції… І по всіх цих елементах продукт HATOR виглядає абсолютно адекватно традиційному підходу бренду — давати більше конкурентів за будь-які гроші.